Педагог має подбати про те,
щоб якомога більше органів чуття – око, вухо,
голос, чуття мускульних рухів і навіть, якщо
можливо, нюх та смак взяли участь в акті
запам’ятовування … За такого дружного
сприяння всіх органів в акті засвоєння ви
переможете найлінивішу пам'ять».
К. Ушинський
1.Світова література –предмет цікавий і багатогранний. Вже десять років я прищеплюю любов дітям до цього чудового мистецтва слова. Знання літератури народів з усіх куточків світу розширює кругозір дітей, разом з тим вони занурюються і в культуру, звичаї, історію і неповторну самобутність тієї чи іншої країни.
Як же побудувати урок цікавим та плідним? Саме таке завдання ставлю перед собою, плануючи його, тому й працюю над проблемною темою: «Використання іноваційних технологій на уроках світової літератури».
Термін "інновація" означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Запозичення цього терміна пов'язане з бажанням виділити мотиваційний бік навчання, відмежуватися від чергових "переможних методик", які за короткий час повинні дати максимальний ефект незалежно від особливостей класу та окремих учнів, їхніх бажань, здібностей тощо.
Осмисленню проблеми інноваційних технологій присвячені праці В.П.Андрущенко, І.А.Зязюн, В.Г.Кремінь, В.І.Луговий, О.В.Сухомлинська, В.Д.Шадріков.
Теоретичною основою досвіду є технологія інтерактивного навчання (Дж. Шерман, Г.Фріц, С.Ренегар, Дж. Фредерік, М.Сілберман, О.Пометун, Л.Пироженко, Т.Ремех); технологія «Метод проектів» (В.Гузєєв); технологія колективного взаємонавчання (О. Рівін), технологія проблемного навчання (Дж. Дьюі, М.Махмутов, Т.Ільїна, Г.Вернер, В.Окоп, А.Матюшкін, П.Підкасистий); технологія комп'ютерного (інформаційного) навчання (А.Єршов).
Сучасне життя розвивається бурхливими темпами, тому відбулися вагомі зміни у системі освіти. Учитель, навіть найталановитіший, уже не може бути єдиним джерелом інформації. Традиційне навчання з його авторитаризмом, орієнтацією на середнього учня, перевагою репродуктивної діяльності над пошуковою не відповідає вимогам часу. Тому настала необхідність переходу від «передачі знань» до «навчання вчитися», «навчати жити». Сучасному учневі не так треба подати тему, як навчити осмислювати її, а він вже потім шукатиме інформацію, яка допоможе реалізувати проблему. Отож повернути учням інтерес до шкільних предметів, зробити навчання цікавим, посилити бажання учитися спонукало мене до пошуків. Тому провідною ідеєю досвіду є використання інноваційних технологій на моїх уроках, що сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності та спонукає до творчої активності дітей , та розкриває їх творчий потенціал. Саме цим обумовлюється актуальність представленого досвіду.
Перед собою ставлю завдання: будувати уроки, спрямовані на підтримку і розвиток життєвих компетентностей учнів з метою подальшої адаптації у соціумі та реалізації своїх можливостей як творча особистість.
Об’єкт курсової роботи: дидактичні аспекти використання інноваційних технологій у вивченні світової літератури.
Предмет дослідження: процес вивчення світової літератури з використанням інновційних технологій.
1.1.З цього випливає мета досвіду:
- розвивати інтелектуальні та творчі особистісні якості учнів з урахуванням їх інтересів, мотивів, системи цінностей;
- залучати учнів до систематичної творчої, пошукової, експериментальної роботи;
- виховувати активну, компетентну, креативну особистість, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми
Формування творчої особистості засобами художньої літератури передбачає:
- систематичне розв’язання на уроці та в позаурочний час різноманітних творчих завдань;
- урахування вікових особливостей учнів;
- залучення до роботи на уроці всіх учнів;
- відштовхування творчих проблем від тексту;
- використання різних підходів до учня;
- проблемний підхід до вивчення творів.
1.2.Для цього я розробила певну систему роботи над даною темою, що передбачає:
- вивчення методичної літератури;
- ознайомлення з перспективним педагогічним досвідом;
- апробацію нових форм і видів роботи на уроках;
- розробка власних уроків;
- корегування процесу впровадження та результативності;
- моніторинг результативності впровадження інноваційних форм;
- узагальнення та презентація власного досвіду
Реалізація інноваційного підходу до навчання учнів дозволяє підняти на якісно новий рівень педагогічний процес, підвищити рівень навчальних досягнень, забезпечує психолого - емоційну комфортність і подальшу соціальну адаптованість школярів, готовність реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності (в системі «учитель - учень», «учень - учень»). Саме тому застосовую у своїй діяльності такі види творчо розвивальних технологій:
- мультимедійні технології;
- ігрові технології;
- проектні технології;
- технології проблемного навчання;
- технологія розвитку критичного мислення;
- інтерактивні методи навчання.
Технологія критичного мислення сприяє розвитку творчих здібностей учнів, умінь чітко й логічно вибудовувати усні й письмові висловлювання відповідно до мети й конкретної ситуації спілкування і передбачає основні етапи:
- розминка;
- обґрунтування;
- актуалізація;
- усвідомлення;
- рефлексія.
Засобами критичного мислення формується здатність і готовність людини аналізувати отриману інформацію, перевіряти і переосмислювати її, самостійно встановлювати істину, приймати рішення і аргументовано захищати свою позицію. Вкрай необхідним стає уміння мислити гнучко, динамічно, адаптувати своє мислення до мислення інших людей, бути толерантним і сприйнятливим.
Основною формою роботи для розвитку критичного мислення є групова форма роботи.
Під час роботи в групі відбувається спільне розв'язання поставлених задач. У процесі цієї роботи в учнів розвиваються почуття колективізму, взаємопідтримки, взаємодопомоги, зникає відчуття страху, скованості. Працюючи в групі, учні вчаться говорити, обговорювати проблему, вислуховувати думки співрозмовника, приймати рішення.
Робота в групах будується на правилах:
• один говорить - усі слухають;
• з кожної проблеми висловлюються всі члени групи;
• висловлювати свої думки чітко, лаконічно;
• група доручає одному з її членів виступити;
• усі цінують час.
Працюючи в групі, в нагороду за уміння слухати та співпрацювати учні отримують колективну мудрість. Саме така форма роботи створює особливі умови для формування ключових компетентностей. Перш за все, це комунікативні компетентності, які передбачають оволодіння способами взаємодії з людьми, вміння спілкуватися усно, письмово; здатність до толерантності у спілкуванні: дотримання культури дискусій, уникнення категоричності, визнання своїх помилок. Також це соціальні компетентності, які передбачають здатність та уміння діяти в соціумі з урахуванням позицій інших. Формування соціальних компетентностей відбувається в процесі роботи учнів у групі, де створюються умови для співпраці учнів, організації їх спільних дій, прийняття спільних рішень; де використовуються взаємодопомога, взаємоперевірка, взаємооцінка та самооцінка діяльності.
Одним із важливих видів діяльності, вважаю проблемне навчання, яке активізує самостійну роботу учнів, що веде до ґрунтовного засвоєння і закріплення наукових знань, розвиває творче мислення, здатність до самостійного вирішення поставленого завдання. Тому елементи такого навчання застосовую на окремих етапах вивчення програмового матеріалу та на відповідних етапах уроку: постановка проблемного завдання на початку вивчення розділу (теми) та повернення до його вирішення на підсумкових уроках; формулювання проблемного питання на початку уроку (найчастіше - в епіграфі) з подальшим його розв'язанням на підсумковому етапі. При цьому учні мають реалізувати такі риси творчої діяльності:
- самостійне перенесення знань і умінь у нову ситуацію;
- бачення нових проблем у знайомих, стандартних умовах;
- бачення структури об’єкта, який підлягає вивченню;
- уміння бачити альтернативу рішення;
- уміння комбінувати раніше відомі способи розв’язання проблеми в новий спосіб;
- уміння створювати оригінальний спосіб розв’язання проблеми.
На мою думку, найкраще про поета напише тільки поет. Тому для створення живого, а не хрестоматійного образу поета чи письменника використовую поетичні хрестоматії, літературні спогади. Так, на уроках літератури в 11 класі при вивченні теми "Російська поезія" ("срібне століття") звертаюсь до книги І.Северянина "Медальйони", яка включає сто сонетів - характеристик російських і зарубіжних письменників-класиків різних епох, в тому числі і сучасників поета. З цією ж метою звертаюсь до літературних спогадів І.Одоєвцевої, видатного представника поезії "срібного століття". З її книг "На берегах Неви" та "На берегах Сени" беру живі спогади поетеси про її геніальних сучасників: Блока, Мандельштама, Гумільова, Ахматову, Буніна та інших. Використовую ці книги для створення проблемних ситуації на уроках. Наприклад, запитую учнів:
- Чому в голодному, напівзруйнованому Петербурзі люди робили все можливе, щоб потрапити на виступ Маяковського чи Блока, послухати лекцію К.Чуковського про літературу, а в наш час театри пустують, книжки майже ніхто не читає?
- Чому саме Сергія Єсеніна, а не О.Пушкіна і Є.Євтушенко називає самим російським поетом?
- Чому, незважаючи на те, що хоч 2000-й рік і був оголошений ООН роком Пушкіна, на заході більше цінують трьох російських прозаїків - Чехова, Толстого і Достоєвського?
- Проблемний виклад знань стимулює пізнавальну активність учнів, тому що він поєднаний з догадкою, дивом, нерозумінням. Це штовхає учнів до роздумів і пошуку рішень, будить і формує інтерес до навчання, розвиває ініціативу учнів у пізнавальній діяльності, формує вміння бачити проблему і знаходити шляхи її реалізації, залучає до методів наукового пізнання. Складність проблемної ситуації має бути такою, щоб учні за певним напрямком, спираючись на допомогу вчителя, змогли вирішити її самостійно.
У своїй роботі часто поєдную академічні та прагматичні знання, стимулюю самостійну пізнавальну діяльність, використовую «Метод проектів» на заключних (підсумкових) уроках. Метод проектування допомагає учневі бути не пасивним реципієнтом готових знань, а суб'єктом навчання, який активно включається у спільну діяльність, відчуває себе рівноправним учасником діалогу, співтворцем. Це саме той вид діяльності, який наочно демонструє практичне застосування набутих знань. Разом з учнями виконано кілька проектів по епохах: «Середньовіччя», «Відродження», стилях: «бароко», «символізм», письменниках: «Творчість М.В.Гоголя», «Шляхи пізнання у творчості Данте»…
Вдало вписуються у структуру уроку і елементи так званих довгострокових проектів: дослідницьких та інформаційних, які я використовую у вигляді випереджувальних завдань, для створення проблемних ситуацій у ході вивчення нового матеріалу та як підсумок на етапі закріплення, систематизації і узагальнення знань. На своїх уроках я ставлю перед учнями ключові (не мають конкретної відповіді) тематичні та змістові запитання, об’єдную у групи та розподіляю ролі. Ось деякі питання, які допоможуть учням краще зрозуміти та засвоїти навчальний матеріал:
- Яку книгу приємно отримати у подарунок?
- Хто автор «Одіссеї» та «Іліади»?
- Що подарувати Пушкіну?
- Які таємниці розкриває персько-таджицька лірика?
- Чому рукописи не горять?( за романом Булгакова «Майстер і Маргарита»)
Результатом роботи над проектом можуть бути презентації, публікації, афіші, плакати, листівки, візитні картки героїв тощо. Створення проектів вимагає від учнів вмінь аналізувати, порівнювати, інтерпретувати, оцінювати факти, події та літературні тексти. Це дає змогу дітям творчо пов’язати між собою різні аспекти теми, відчувати та здійснювати взаємозв’язки з іншими навчальними предметами та їх особистим досвідом.
Така діяльність спонукає дітей до:
- розвязання учнем, або групою учнів будь-якої проблеми;
- виконання творчих проектів;
- інтегрування знань, умінь різних наук;
- розвитку пізнавальних навичок учнів;
- вміння орієнтуватися в інформаційному просторі;
- формування навичок креативного мислення.
2.Процес інформатизації суспільства зумовлює й інформатизацію освіти: використання нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання. Готуючи уроки з використанням комп'ютерних технологій, ставлю перед собою завдання підвищити їх ефективність, створити умови для високоякісного засвоєння навчального матеріалу, розвивати інтелектуальні, творчі здібності учня, виховувати гармонійну особистість, готувати учнів до життя у розвиненому інформаційному середовищі. Завдяки мультимедіа (презентацій, добору ілюстрацій, використання кіно- чи відеофрагментів) навіть сухий теоретичний матеріал оживає, стає цікавим, наочним : видатні письменники і поети перетворюються на живих людей, історичні події стають близькими, абстрактні поняття постають як конкретні явища. Мультимедійні технології дали можливість учням «подорожувати» різними країнами світу, побачити найвидатніші музеї та галереї, «стати свідками» історичних подій.
Використовуючи педагогічну технологію особистісно зорієнтованого навчання, головною умовою ефективності якої є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, я прагну залучити учнів до активної співпраці зі мною на уроці.
Досить часто на своїх уроках використовую мультимедійні технології, які створюю як я сама, так і учні.
Наприклад, при вивченні біографії Фрідриха Шиллера про факти з його життя і творчості учні дізнаються із слайдів презентації, а потім їх коментують, доповнюють знаннями з підручника. Перевіряється робота за допомогою літературного диктанту, вікторини «так» чи «ні».
Досить цікавим для дітей є самостійний підбір матеріалів для слайдів презентації. Вони читають твір, аналізують його, шукають позитивні і негативні сторони у ньому, самостійно формулюють проблемні запитання. Саме при аналізі твору Фрідріха Шиллера «Вільгельм Телль» учні зацікавилися гострим конфліктом у творі між головним героєм Вільгельмом Теллем і гнобителем Германом Геслером. Вони досить влучно підібрали визначальні риси характеру героїв, їхні прагнення і життєву позицію. Тому слайди до презентаціїї дали повну характеристику персонажів та визначили ставлення до кожного з них, допомогли дітям вибрати свою позицію в даній ситуації та в реальному житті. Дуже часто використовую комп’ютерні презентації. Це уроки з біографії письменників з багатим ілюстративним матеріалом, тести та ігри, що систематизують і узагальнюють пройдений матеріал. Наскільки цікавіше не просто прослухати розповідь учителя, але і побачити портрети людей, що оточували письменника, місця, з якими пов’язане його життя!
У п’ятому класі вивчаємо «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена. Діти з великим бажанням та інтересом вивчають цей твір. Тому вважаю доцільним познайомити учнів з містечком, в якому жив Марк Твен, показати будинок, в якому пройшло дитинство письменника, будинок дівчинки, в яку закохався маленький Семюель, річку Місісіпі, бо, зрештою, всі ці місця і краєвиди автор перенесе у «Пригоди…», а дехто з рідних і знайомих стануть прототипами героїв повісті. Певно, показати весь такий матеріал звичайної дошки буде замало, а от створена презентація – в самий раз.
Часто на уроках учні мають змогу переглядати уривки з фільмів за творами відомих письменників. Це дає їм змогу глибше проникнутися подіями, проаналізувати дії і вчинки персонажів, визначити свою позицію щодо екранізації.Зокрема, під час вивчення біографії великого російського письменника Л. М. Толстого по ходу лекції звертаюся до уривків д/ф «Мир Ясной Поляны» (реж. Луньков). А після перегляду зразу ж опитування за почутим і побаченим. Результат очевидний: учні не тільки відтворюють біографічні моменти життя, а й орієнтуються в особливостях філософії митця.
Матеріали фонохрестоматії використовую з метою познайомити з голосом і манерою виконання знаменитих письменників і акторів. Наприклад, при вивченні в 11 класі творчості В. Маяковського пропоную учням прослухати виконання власних творів самим поетом. Це дає змогу краще зрозуміти стиль поета, особливості тематики. Інколи використовую такий вид роботи з метою еталонного прочитання, до якого варто прагнути. Наприклад, вірш С. Єсеніна «Шагане, ти моя, Шагане…» у виконанні актора Никоненко. Прекрасно підвищують інтерес до уроків літератури і до творчості поетів відеокліпи, створені за піснями на вірші, що вивчаються у шкільній програмі. При цьому я беру музику в сучасній обробці, що також допомагає наблизити поета до сучасного слухача, показати актуальність його поезії в наші дні. Цікавою є демонстрація кліпу на вірш В.Маяковського «Лілічці» у виконанні групи «Сплін».
Учні на моїх уроках не просто споглядають якусь презентацію чи відеоролик, а ще й виконують заздалегідь запропоновані завдання. По ходу перегляду вони можуть записувати основні факти, дати або складати тезисний чи простий план, а це, в свою чергу, дає можливість розвивати загальнонавчальні вміння і навички.
Поширеним є у моїй практиці перегляд фрагментів екранізації літературних творів. У кабінеті зібрана велика відеотека майже всіх програмних творів. Перегляд також супроводжується завданнями. Найбільш поширені:
- Які події передували даному моменту і які будуть далі?
- Чи співпадають ваші уявлення про героїв з авторськими?
- Які риси зовнішності героя взяли до уваги творці фільму?
- Чи правильно у фільмі передано інтер’єр, опис природи, костюми героїв?
Можу давати завдання перед переглядом епізоду по змісту, а після перегляду вести бесіду з даних питань. Так, наприклад, на уроці додаткового читання за повістю М.Булгакова «Собаче серце» пропоную такі питання:
- Яке перше слово Шарикова і чому?
- Як перші слова характеризують Шарикова?
- Які емоції викликає Шариков?
- Випишіть приклади безграмотності Шарикова. Поясніть, як створюється комізм даної сцени?
Таким чином, відеофрагменти використовуються як ілюстрації до твору, як співставлення авторської і режисерської інтерпретацій, художнього тексту і відеофрагмента.
Важливим моментом у моїй роботі є заочні екскурсії – документальні фільми. По-перше, вони розширюють кругозір учнів. По-друге, це прекрасна відеопідтримка уроку. По-третє, рідко випадає можливість кому-небудь з дітей відвідати такі віддалені від нас місця як Париж, Відень, Петербург та ін. Тому ці екскурсії заміняють нам «живі». Застосовуючи такі види роботи на уроках, я прагну досягти динамічності і різноманітності.
2.1. На всіх етапах уроку використовую інтерактивні методики, які поєдную з традиційними (особливо на першому етапі запровадження інновацій) для забезпечення «зони психологічного комфорту» , а також для запобігання зниження уваги протягом уроку, недопущення зниження інтересу до навчального матеріалу, для подолання дискомфорту через недосконале володіння інструментарієм інтерактивного навчання та враховуючи рівень навчальної підготовки учнів.
Роботу в парах, у малих групах, використання інтерактивних прийомів «Мозковий штурм», «Джигсоу»,«Коло ідей», «Акваріум», «Асоціація», «Мікрофон», «Навчаючи - навчаюсь», «Незакінчені речення», «Ажурна пилка», різних варіантів дискусійного навчання (дискусія, диспут, дебати) та вправ «Відстрочена увага», «Лови помилку», «Своя опора», «Передай крейду», «Свої приклади», «Дружня порада», «Створи символ» поєдную з традиційними формами роботи та з творчою діяльністю нестандартного спрямування: сенкан, «виступ у суді», інтерв'ю з письменником чи героєм, «створення» фільму, вернісаж ілюстрацій до твору, вернісаж ідей та ін.
«Мозковий штурм» — це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми, вираження поглядів усіх учасників. Цей метод дає змогу групі учнів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання.
Асоціювання, або ґронування, — стратегія навчання, яка закликає учнів вільно і відкрито висловлювати свої думки, здійснювати зв'язок між окремими поняттями, тому, сприяє розвитку соціальних, інформаційних, полікультурних компетенцій, спонукає учнів до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної діяльності.
Ця робота проводиться в такій послідовності:
1. Записується центральне поняття на дошці чи папері.
2. Записуються всі поняття, пов'язані з центральним словом.
3. Установлюються зв'язки.
«Джигсоу»— методична стратегія, згідно з якою учні працюють у групах, причому кожна вивчає окреме питання. Після вивчення інформації, проведення досліджень кожна група складає свій малюнок, схему і представляє її всьому класу, навчаючи при цьому інших.
П'ятихвилинне есе використовується наприкінці уроку, щоб допомогти учням краще зрозуміти свої думки з вивченої теми і щоб дати можливість учителю проаналізувати, що відбувається в класі на інтелектуальному рівні.
П'ятихвилинне есе ставить перед учнями два завдання:
• написати, що дізналися з теми;
• поставити запитання — «Що залишилось незрозумілим».
Ці відповіді треба використати під час планування наступного уроку.
Сенкан — це вислів, який складається з п'яти рядків:
Слово-тема (іменник).
Два прикметники.
Три слова, які визначають дію, пов'язану з темою.
Фраза.
Слово — синонім теми.
Використання цих прийомів створює можливості для формування інформаційних компетентностей. Вони пов'язані з умінням добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел. Прийоми та стратегії методики розвитку критичного мислення створюють необхідні умови для різнопланової роботи з інформацією: складання алгоритмів, виділення головного, представлення матеріалу у вигляді схем, малюнків, написання сенканів, есе.
Велике зацікавлення старшокласників викликає застосування відносно нової в педагогічній практиці форми отримання інформації - активної лекції яка, на відміну від традиційної, створює умови для виникнення сумнівів і запитань у слухачів.
Алгоритм інтерактивного навчання передбачає використання таких активних методів навчання як аналіз конкретних ситуацій, уведення в досліджувану проблему, визначення задачі, групова робота над ситуацією, групова дискусія, підсумкова бесіда, рефлексія. Вважаю важливим поступове введення елементів інтерактивного навчання (як і будь-якої інновації), скрупульозне вивчення інструментарію як учителем, так і учнем, адже невпевненість чи невірна установка на початку роботи у такій ситуації не дасть бажаного результату та призведе до марного витрачання робочого часу на уроці.
Особливо популярними є ігрові технології , де вчитель може задіяти артистично обдарованих дітей. Ступінь творчості учнів у цьому випадку дуже високий. Учень може перевтілитися у свого улюбленого літературного героя, помандрувати по різних куточках світу. В своїй діяльності практикую такі види ігор:
- театралізовані:
- рольові;
- комп’ютерні;
- інтелектуальні;
- імітаційні вправи;
- ігрове проектування;
- літературні турніри:
- КВК:
- брейн – ринг;
- вікторини.
Спостерігаючи та аналізуючи результативність впровадження інтерактивних технологій у навчальний процес можна побачити, що постійне застосування інтерактивних технологій при вивченні предмета, значно підвищує рівень навчальних досягнень учнів.
Інтеграція інноваційних технологій на уроках світової літератури допомагає:
- адаптувати учня до умов сучасного життя;
- формувати здатність самостійно оволодівати знаннями, творчо мислити;
- застосовувати інформацію у власному житті;
- формувати ключові компетентності.
Висновки. Отже, для мене як для учителя є важливим сформувати у моїх вихованців такі риси особистості, які в майбутньому допоможуть їм успішно адаптуватися в суспільстві. А ці завдання значною мірою забезпечуються міжпредметними зв’язками в змісті освіти. Працюючи з мультимедійними технологіями, я маю безмежний простір для міжпредметних зв’язків. Тільки за умов поєднання елементів різних предметів на уроках літератури я маю змогу розкрити учням природу і суть життя.
Для себе я виділяю чотири критерії відбору міжпредметних зв’язків, відбору фактів, явищ:
- Це ті факти і явища, без яких неможливо вивчити предмет (наприклад, для повісті М.Гоголя «Тарас Бульба» - це історія Запорізької Січі, боротьба українського народу з польською шляхтою; для філософської лірики Ф.Тютчева – представлення натурфілософії Шеллінга);
- Ті, які пояснюють, ілюструють матеріал (вивчаючи романтизм, звертаємося з учнями не тільки до творів літератури, а й живопису, скульптури, архітектури і т.д.);
- Ті, що викликають емоційний вплив (знайомство з творчістю Пауля Целана починається з кадрів документального фільму про концтабори: це сприяє більш глибокому розумінню поезії «Фуга смерті»);
- Це використання прийомів навчально-продуктивної діяльності і навиків, сформованих на уроках з інших предметів.
Приклад. Завдання: вибрати вірш Б.Пастернака, який найбільше сподобався, оформити ілюстративно (дібрати зоровий образ із галереї художників-імпресіоністів) і озвучити (підібрати музичний супровід) (інформатика+художня культура+музика).
Інформаційні технології починаю використовувати з 5 класу, бо якраз у дітей цього віку ефективність засвоєння матеріалу дуже залежить від його візуалізації. Вони люблять працювати з ілюстраціями, слухати музику, заповняти таблиці чи схеми, аналізувати уривки фільмів. Через презентацію вони краще сприймають складні теоретичні поняття, тому що акцент робиться на яскравості графіки й анімаціях. Спеціальні відеоефекти «оживляють» нецікавий, але обов’язковий для вивчення матеріал, а якщо його подавати в ігровій формі, то це буде сприяти їх глибшому засвоєнню. Звісно, тут теж треба йти від легшого до складнішого. Спочатку дітей вчу працювати з готовими таблицями, схемами, пізніше учні можуть самостійно їх заповнювати, а надалі і складати власні алгоритми.
Комп’ютер дає можливість використовувати велику кількість ілюстрацій до творів. Діти складають ілюстрації у хронологічній послідовності відповідно до епізодів, зображених на них, чи переказують уривок твору згідно зображення, або пишуть план.
Комп’ютер допомагає мені залучати учнів до проектної діяльності. Зокрема, особливий інтерес для школярів представляє систематизація матеріалу, взятого як з навчальних посібників, так і з Internet, демонстрація його у вигляді презентацій. Це, в свою чергу, оживляє навчальний процес, розвиває різностороннє мислення учнів, дозволяє реалізувати індивідуальне сприйняття отриманої інформації. Мультимедійні презентації дають можливість відобразити асоціації, що виникли в учня за читанням художнього тексту. Дитина по-новому, використовуючи свою уяву, відкриває для себе безмежний світ літератури, повний образів, фарб, звуків. Також учні мають більше можливостей для організації самостійної дослідницької, пошукової діяльності. Створюючи, наприклад, презентацію з теми «Бальзак і Україна», учень розвиває навички володіння інформаційною культурою, розкриває власні індивідуальні особливості, захоплюється азартом пошуку, переживає емоційно за долю письменника і його коханої Евеліни Ганської, розширює свої знання географії, історії. Разом з тим учень засвоює навички:
- Створення і редагування електронних презентацій;
- Відбір і розміщення на слайді матеріалу для електронної презентації;
- Демонстрації електронної презентації, яка ілюструє публічний виступ.
Учень отримує досвід:
- Відбору матеріалу для презентації з теми свого проекту;
- Використання інформації, що міститься в мультимедійних продуктах, для вирішення своїх завдань;
- Створення презентацій в програмі MS Power Point. Виконуючи «творче оформлення» теми з літератури, дитина показує глибину усвідомленості матеріалу. Гармонійне поєднання тексту, ілюстрацій і звуків, продемонструє, як вона бачить і чує тему.
Та і в цій роботі існують свої проблеми. Готуючи презентаційний матеріал, учні часто використовують якомога більше всякого матеріалу, не задумуючись над тим, чи допомагає він досягти поставленої мети. Буває, надміру захоплюються анімаційними ефектами, що ускладнює сприймання зображення. Трапляється, що озвучення не відповідає стилю, часу, а текст містить багато орфографічних помилок. Тому всякий матеріал, що має демонструватися на уроці, мною ретельно перевіряється, разом з учнями виправляємо, переробляємо. І тут важливо, щоб усе відбувалося у досить тактовній і коректній формі, аби не образити і не принизити дитину. Учні з розумінням відносяться до моїх зауважень, коригують свої роботи, бо, зрештою, від цього залежить їхня оцінка.
Крім того, важливо не забувати: уроки літератури – для вивчення саме літератури, і твір письменника не можуть замінити ніякі фільми чи відеокліпи. Мультимедійні технології виконують допоміжну функцію, щоб досягти більшого ефекту у сприйманні та розумінні літературного твору. Не варто навчальний кабінет перетворювати у кінозал чи дискотеку. Слід ретельно продумувати місце, час, доцільність використання комп’ютерної інформації на уроці. Тільки за такої умови учитель досягне ефективності своєї роботи, а уміння, набуті учнем у процесі роботи з мультимедіа, допоможуть в майбутньому стати успішним в будь-якій професійній діяльності. Я вважаю, що інформаційні технології є хорошим помічником учителю літератури наряду з іншими засобами навчання. Підготовка і проведення уроків з комп’ютерною підтримкою вимагають від учителя багато часу і терпіння, створюють певні незручності організаційного характеру, проте такі уроки приносять більше задоволення і учням, і учителю. Сьогодні мережа Internet пропонує багато інформації, якою можуть скористатися учитель та учні.
Слід відмітити, що форми роботи з мультимедіа стали буденними і звичними у моїй практиці, тому що проводити такі уроки – справа проста, приємна і ефективна. Прагну в повній мірі виконувати завдання методики літератури, яке сьогодні полягає в тому, щоб об’єднати «класичні» підходи до засвоєння знань з сучасними комп’ютерними засобами.
Мистецтво навчання полягає не в умінні повідомляти, а в умінні збуджувати, будити, оживляти. Я вважаю, що саме використання ІКТ у навчально-виховному процесі «оживить» будь-який урок, зацікавить учнів, пробудить їх до активної співпраці з вчителем.
|
