Календар дат 2016

Цього року відзначається:

 

▪ 960 років від початку переписування (1056) зі староболгарського оригіналу Євангелія дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира – «Остромирове Євангеліє», що є однією з найдавніших пам’яток старослов’янського письменства в давньоруській редакції. Містить вибрані євангельські читання для неділі й свят, є важливим джерелом для вивчення давньослов’янської і давньоруської мов. Завершено переписування в 1057 р. Нині зберігається в Російській національній бібліотеці (Санкт-Петербург).
▪ 940 років від створення «Ізборника Святослава» (1076) – пам’ятки давньоруської книжності, одного з найдавніших у Київській Русі рукописного збірника літературних творів морально-етичного характеру, укладеного дияконом Іоанном у Києві для князя Святослава Ярославича на основі рукописів Бібліотеки Софійського собору. Тексти збірника містять настанови християнського життя, матеріали з граматики, поетики, риторики. Рукопис зберігається в Російській національній бібліотеці (Санкт-Петербург).
▪ 615 років від переписування (1401) ченцем Станіславом Граматиком у Нелабському замку (селище Королево, Закарпаття) Євангелія («Королевське Євангеліє»). Замовником книги був дворянин Іштван (Степан) Вінц. Євангеліє написано церковнослов’янською мовою зі значною кількістю українських живорозмовних рис. Нині рукопис зберігається в Закарпатському краєзнавчому музеї в Ужгороді.
▪ 455 років від написання на Волині «Пересопницького Євангелія» (1561) – першого з відомих перекладів Святого Письма староукраїнською мовою з церковнослов’янської мови болгарської редакції. Над рукописом працювали чернець Григорій, писець Михайло Василієвич та архімандрит Пересопницького монастиря Григорій. Роботу над перекладом розпочато в 1556 р. в Дворецькому монастирі князів Заславських при церкві Святої Трійці, продовжено та закінчено – у Пересопницькому монастирі при церкві Різдва Богородиці. Книга стала символом української державності, на ній присягають президенти України. Нині пам’ятка зберігається в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.
▪ 440 років від заснування (1576) К. К. Острозьким у м. Острог Греко-слов’яно-латинської колегії (школи, академії) – першого українського освітнього закладу вищого типу. Першим ректором академії був письменник Г. Смотрицький. У школі викладали «сім вільних наук»: граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію, астрономію, музику. В академії вивчали грецьку, церковнослов’янську і латинську мови, тому її часто називали «Тримовним ліцеєм». Острозька академія діяла до 1636 р.
▪ 435 років від першого повного видання (1581) «Острозької Біблії», надрукованої староукраїнською мовою в Острозькій друкарні Іваном Федоровим на кошти К. К. Острозького. Біблія відіграла важливу роль у боротьбі проти наступу католицької церкви на православ’я і є визначною пам’яткою книгодрукування в Україні.
▪ 385 років від відкриття (1631) П. Могилою при Троїцькому монастирі Києво-Печерської лаври Лаврської школи, організованої за західноєвропейським зразком. Надавала повнішу освіту, ніж братські школи. У 1632 р. її було об’єднано з Київською братською школою та створено Києво-Братську (або Києво-Могилянську) колегію, з 1701 р. – Києво-Могилянська академія.
▪ 380 років від заснування (1636) в Кембриджі (США, штат Массачусетс) Гарвардського університету – найстарішого університету в США. Навчальний заклад створено за ініціативою пуританина Джона Гарварда (1607–1638) і названо Гарвардським коледжем на честь його засновника й головного мецената, який передав закладу багату бібліотеку та половину свого маєтку разом з величезними земельними ділянками. Коледж реорганізовано в університет у 1782 р. після відкриття медичного факультету. Провідним навчальним закладом національного, а згодом і світового рівня університет став за часів керівництва ним президента Ч. Еліота (1869–1909) – видатного математика, хіміка й громадського діяча.
▪ 370 років від виходу друком (1646) пам’ятки української культури ХVІІ ст. «Перло многоценное» – збірки прозових і віршованих творів релігійно-моральної тематики богословського, молитовного і педагогічного призначення. Написана і видана вченимбогословом і педагогом Кирилом Ставровецьким (Транквіліон, ? – 1646).
▪ 355 років від виходу у світ (1661) першого друкованого видання церковнослов’янською мовою «Києво-Печерського патерика», пам’ятки східнослов’янської житійної літератури, збірника творів реальної та легендарної історії Києво-Печерського монастиря, оповідань про діяльність його засновників Антонія й Феодосія, їхніх учнів і послідовників та головну святиню монастиря – соборну церкву Успіння Богородиці. Патерик справив істотний вплив на розвиток української літератури та мистецтва (агіографії, культової поезії, іконописання, графіки та ін.).
▪ 315 років від заснування (1701) Єльського університету – одного із найстаріших і найпрестижніших американських університетів, що розташований у м. Нью-Хейвен (штат Коннектикут,
США). Засновано заклад на кошти англійського торговця Еліу Єля (1649–1721) як пуританську школу. З 1718 р. називався Єльським коледжем, а в 1886 р. отримав статус університету.
▪ 290 років від опублікування (1726) в Лондоні роману «Мандри Гуллівера» – вершини творчості англійського письменника Джонатана Свіфта (1667–1745).
▪ 255 років від опублікування (січень – лютий 1761) романутрактату, роману-утопії французького просвітителя, філософа, письменника й педагога Жан-Жака Руссо (1712–1778) «Юлія, або Нова Елоїза» – гімну ідеальному, божественному коханню, роману, далекого від канонів тодішньої літератури.
▪ 245 років від виходу друком (1771) тритомної «Британської енциклопедії» (Британіки), найавторитетнішої енциклопедії в західних країнах. Редактор і видавець першого видання Британіки – шотландський типограф Вільям Смеллі.
▪ 235 років від написання (1781) Денисом Фонвізіним комедії «Недоросток», що є гострою сатирою на поміщиків-кріпосників та систему дворянського виховання й освіти.
▪ 200 років від виходу друком «Украинского вестника» (Харків, 1816–1819) – першого в Україні літературно-художнього, наукового й громадсько-політичного щомісячника, заснованого І. Срезневським при Харківському університеті. Значне місце в журналі займали дослідження з історії України, етнографії, економіки, літературознавства, літературної й театральної критики. У виданні публікувалися праці П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-
Основ’яненка, М. Грабовського, В. Каразіна та ін.
▪ 185 років від опублікування (1831) в Санкт-Петербурзі першої книжки М. В. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки», що принесла йому велику славу і висунула в число провідних письменників Росії.
▪ 185 років від виходу друком (1831) реалістичного роману французького письменника Стендаля (1783–1842) «Червоне і чорне» – одного з кращих творів автора, в якому зображено трагічну долю обдарованого юнака у важкі часи Франції.
▪ 185 років від виходу друком (1831) історичного роману «Собор Паризької богоматері» французького письменника Віктора Гюго (1802–1885).
▪ 180 років від заснування (1836) Лондонського університету – одного з найбільших навчальних і науково-дослідних центрів Великої Британії. Університет створено відповідно до наказу короля Вільгельма IV як заклад, що мав право присвоювати вчені ступені студентам певних університетів країни після складання відповідних іспитів. З 1898 р. після реорганізації почав виконувати функції вищого навчального закладу. У 1907 р. і 1910 р. до складу університету увійшли Університетський (1826) і Королівський коледжі (1829).
▪ 180 років від виходу в Санкт-Петербурзі російського літературного й громадсько-політичного журналу «Современник» (1836–1866), заснованого О. Пушкіним. У виданні містилося багато матеріалів, присвячених питанням історії України, розвитку української літератури, мови, культури, освіти, соціально-економічної сфери. У журналі публікували свої праці М. Костомаров, Т. Шевченко, Марко Вовчок, М. Чернишевський та ін.
▪ 155 років від опублікування в Санкт-Петербурзі (1861) посібника для навчання грамоти українською мовою в недільних школах «Букваря южнорусского», укладеного Т. Г. Шевченком.
▪ 150 років від опублікування роману «Злочин і кара» (1866) російського письменника Ф.М. Достоєвського.
▪ 135 років від опублікування (1881) окремою книжкою роману «Брати Карамазови» російського письменника Ф. М. Достоєвського.
▪ 130 років від заснування (1886) Центральної учительської бібліотеки в Києві, фонд якої поповнювався за кошти міста. Право користуватися книжками надавалося вчителям і законовчителям. Бібліотека відкривалася двічі на тиждень.
▪ 115 років від початку вручення (1901) Нобелівської премії – однієї з найпрестижніших міжнародних премій, яка щорічно присуджується за визначні наукові дослідження, унікальні винаходи та вагомий внесок у розвиток культури й суспільства. Заснована згідно із заповітом шведського підприємця, винахідника та філантропа Альфреда Бернхарда Нобеля (винайшов динаміт), який весь свій статок (близько 31,5 млн шведських крон) заповів на фінансування премії.
▪ 105 років від виходу у світ (1911) «Малого Кобзаря» Т. Г. Шевченка, першого видання для дітей.
▪ 105 років від організації (1911) у Львові студентами Петром Франком (сином Івана Франка) та Іваном Чмолою перших гуртів «Пласту» – української організації дітей і дорослих скаутського типу.
▪ 65 років від виходу друком (1951) науково-методичного журналу «Дивослово» (початкова назва «Українська мова в школі», з 1963 р. – «Українська мова і література в школі», з 1994 р. – теперішня назва).
▪ 50 років від опублікування в журналі «Москва» роману М. О. Булгакова «Майстер і Маргарита» (1966).