хороший вчить її знаходити"
Ці слова належать В.О.Сухомлинському і мають пряме відношення до даної теми. Нині, коли розроблена державна національна програма „Освіта України XXI століття", коли на шляху становлення українська національна школа, національна система виховання, переосмислюються цілі і завдання процесу навчання.
Сьогодні скрізь і всюди можна почути, що нове покоління вчитися не бажає, що винні у всьому діти, що вони не прагнуть до знань, до пошуків наукових істин. Але, на думку відомого англійського психолога, теоретика нових підходів до навчання Е.Стоунса „... педагогічні невдачі часто приписують до недоліків того, хто навчається і дуже рідко до досконалості методів навчання."
Загальновідомо, що кожна епоха ставить свої вимоги до уроку, а відтак до методів і прийомів навчання, загалом структурної організації вдосконалення його змісту.
Як саме будувати навчальний процес, як активізувати навчальну діяльність учнів, які інноваційні методи і прийоми роботи застосувати на уроці, щоб учень самовиразився, самоутверджувався, саморозвивався як особистість? Що слід робити на уроці сьогодні, щоб завтра знання стали частиною особистості?
В.Сухомлинський у книзі „Народження громадянина" радить: „Кожен з нас має здійснювати індивідуальний вплив на конкретного вихованця, чимось зацікавити, захопити, надихнути підлітка, пробудити в ньому неповторну особистість.
Кожен з нас має бути не абстрактним втіленням педагогічної мудрості, а живою особистістю, яка допомагає підліткові пізнати не лише світ, а самого себе."
Отже, пробудити у дітей і підлітків творчу активність у процесі навчання можна тільки за умов співпраці, співтворчості, без нав'язування готових істин: А все це можливо за умови, коли вчитель для учня є зразком багатства духовного життя.
Завдання вчителя світової літератури полягає в тому, щоб не допускати на урок „розумове ледарство", яке В.О.Сухомлинський вважав небезпекою, бо воно „розбещує, морально калічить людину". Посилення розвиваючої та виховної функції предмета значною мірою розв'язується за допомогою різних форм навчальної діяльності всіх учнів, як обдарованих, так і з недостатньо розвиненими здібностями. Індивідуальні, парні, групові та інші форми роботи створюють сприятливі умови для розвитку самостійності мислення кожного учня, мовленнєвої активності , наполегливості тощо.
З метою реалізації вищесказаного,використовую на уроках такі інноваційні форми роботи:
Мета застосування: підвищення активності, якості знань учнів із різними можливостями.
Ця форма навчальної діяльності має характер взаємного навчання. Співробітництво двох учнів підвищує ефективність роботи обох, тому що перший, допомагаючи товаришеві, удосконалює свої знання, а другий- вчасно отримує пояснення з незрозумілих для нього питань.
Роботу в парах застосовую під час перевірки домашнього завдання, закріплення, вдосконалення знань, умінь та навичок. Тривалість такої форми роботи 5-7 хв. Шарль Перро „Попелюшка".
Завдання: помінятися зошитами і перевірити якість виконання домашнього завдання за такими критеріями.
1) Чи правильно оформлені цитати?
2) Чи відповідають вибрані уривки темі?
3) Чи можна скоротити цитату без шкоди змісту? Виставити оцінку товаришу.
Мета застосування: розвиток навичок самоконтролю, покращення оперативного контролю з боку вчителя за засвоєнням матеріалу.
Ця форма передбачає роботу учнів над спільним завданням. Створюю змішані ланки у складі 4 осіб (учні з різним рівнем успішності, працездатності).
Для підвищення ефективності такої форми роботи призначаю ланкового. Він направляє товаришів, допомагає, консультує. За допомогою ланкового отримую точну інформацію про засвоєння кожним учнем певного матеріалу.
Краще застосувати навчання в ланках при повторному розборі матеріалу, що вивчається, при закріпленні знань, на уроках повторення і узагальнення знань. Записую на дошці запитання, які треба розв'язати. Переходячи від однієї групи до іншої, слідкую за роботою учнів.
Коли виникають труднощі в одного, на допомогу приходять інші. В кінці роботи підбиваю підсумок за допомогою фронтального опитування, формулюючи чіткі висновки за проблемою.
Роботу в ланках використовую і для взаємного контролю. Заздалегідь готую питання, відповідаючи на які учні звітують перед собою і ланкою в тому, як вони засвоїли матеріал.
Переваги навчальної роботи в ланках проявляються в активізації діяльності слабких учнів, які отримують більше можливостей для висловлювання думки, ніж при фронтальній формі опитування.
Тривалість роботи в ланках на уроці—10-20 хв.
Народна казка „Пані Метелиця" Завдання для ланок.
Назвіть, які чарівні істоти діють у казці. Намалюйте їх і розкажіть про їхню роль у подіях.
3.Кооперативно-групова форма ( 5-7 учнів ).
Мета застосування: формування дослідницьких якостей у розгляданні однієї проблеми в різних аспектах.
Формую групи учнів в кількості 5-7 осіб для виконання окремих частин спільного завдання.
Кожна групи під моїм керівництвом виконує конкретне завдання по підбору прикладів, фактів, опрацюванню своєї частини інформації.
Дітям надається можливість радитися одне з одним, відчувши себе дослідниками.
У кінці проводиться фронтальна бесіда, під час якої матеріал узагальнюється, систематизується.
Кооперативно-групова форма навчальної діяльності використовується, коли учням необхідно проаналізувати велику кількість різнобічних явищ, знайти багато прикладів, опрацювати матеріал великого обсягу. Тривалість—10-15 хв.
Ганс Крістіан Андерсен „Снігова королева". Робота над значенням деталі.
I група. Поясніть зміни, які сталися у характері Кая. Чому він замість молитви віддає перевагу таблиці множення?
II група. Чому троянди повернулися на світ від сліз Герди? Який прихований зміст цієї деталі?
Ш група. Розкажіть коротко про пригоду на міській площі. Поясніть, який зміст у тому, що Кай за брамою потрапив зі світла у темряву?
IV група. Опишіть умови, в яких зростали Кай і Герда. Поясніть роль гарних деталей їхнього побуту.
4.Диференційовано-групова форма (10 учнів ).
Мета застосування: удосконалення потенційних можливостей учнів під час виконання вправ реконструктивно-варіативного та творчого характеру.
Формую в класі три групи учнів у залежності від рівня їхніх розумових можливостей, якості набутих знань, умінь і навичок
Учні групи А отримують завдання підвищеного рівня складності, творчого характеру.
Учні групи В-вйрави, розраховані на репродуктивно-пошукову діяльність. Учні групи С- вправи за зразком.
Організація роботи школярів із врахуванням навчальних можливостей кожного сприяє інтелектуальному розвитку. Діти відчувають задоволення від праці, а це створює високий емоційний настрій.
Повідомляю, що при успішній роботі діти будуть переводитись у групу з більш складними завданнями. Це перетворюється на своєрідний стимул для доброго навчання.
Тривалість—5-7 хв. „Прислів'я та приказки народів світу"
Група А. Придумати і задати класу запитання, на яке можна відповісти прислів'ям.
Група В. Пояснити, як самі прислів'я розповідають про свою роль у спілкуванні:
„Пословица да присказка беседу красят " (російське ).
„Давні приспів 'я брехні не містять " (баскське ).
„Приспів'я в розмові, як солодкий мед у глечику" ( африканське ).
Група С. Відповісти на запитання з допомогою прислів'я:
1) Яке прислів'я вам згадається, якщо ви довгий час намагатиметесь розв'язати задачу і тільки за допомогою приятеля зробите це швидко?
2) Як порадити школяру зайнятися потрібною справою?
3) Що скаже вчитель тому учневі, який першим здав самостійну роботу, але виконав її невірно?
5. Індивідуалізована форма (1-2 учні ).
Мета застосування: виявлення уміння учнів працювати самостійно,
визначення труднощів у засвоєнні матеріалу.
Вона практикується з метою перевірки якості засвоєння учнями матеріалу і виявлення вміння працювати самостійно. Готую 8-10 завдань різного рівня складності.
Ці завдання необхідно оформити на картках, працюючи з якими учні проявляють повну самостійність.
Приклади завдань:
1) Дай свою назву твору.
2) Введи 2-3 описи природи в казку. Розкажи чому саме так зобразив природу?
3) Придумай інший початок ( кінець) твору?
4) Введи у певний епізод твору діалог головних героїв.
5) Знайди епізоди, які тобі сподобалися. Розкажи—чому?
6) Знайди гарні словосполучення, які ти хотів би використати у своїй мові. Коли ти будеш їх використовувати?
7) Склади запитання до твору, які ти можеш запропонувати своєму товаришу.
8) Підготуй виразне чигання уривка Розкажи, чому вибрав саме такий темп читання, саме такі паузи, підвищував чи понижував голос та ін.
9) Сформулюй тему та ідею книги, що самостійно прочитав.
10) Склади казку про тварин.
Мета застосування: недопущення відставання в навчанні слабких учнів, творення кращих умов для обдарованих.
Індивідуалізовано-фронгальна форма застосовується у тих класах, де відчутно проявляються індивідуальні особливості учнів.
При вивченні нового матеріалу, який не має повної новизни, готую завдання на картках для учнів з високими можливостями.З основним складом класу аналізую новий матеріал звичайним способом.
Такий вид роботи дозволяє успішно розвиватись обдарованим школярам.
Індивідуалізовано-фронтальна форма включається в процес навчання на короткий час, даючи можливість коригувати навчальну діяльність окремих учнів при високому темпі роботи. Ганс Крістіан Андерсен „Снігова королева".Завдання для класу. Переказ улюбленого епізоду казки. Завдання для окремих учнів: перевірте свої знання- розгадайте кросворд.
Навчання - це творчий процес. А будь-яка творча діяльність вимагає повного напруження фізичних, психічних і духовних сил. Важливою думкою підвищення самовіддачі уроку, його ефективності і урізноманітнення методів і прийомів навчання, видів роботи, яку виконують учитель і учні. Перевантаження на уроці виникає від одноманітності, сірості, буденності . Проте інтенсифікація навчальної діяльності повинна бути посильною. Досвід роботи підтверджує справедливість порад психологів щодо вчасного зняття розумової напруженості, внесення в процес інтелектуальної розрядки. Незамінними тут є усілякі цікаві форми роботи, що можуть і повинні „доповнювати" власне сам процес як навчання так і виховання дитини.Тому використовую різні форми роботи на уроках. Серед них такі:
«БУРИДАНІВ ВІСЛЮК»
Цей прийом створює проблемну ситуацію на уроці. В його основі покладено біблійну притчу про віслюка. Вона проста:
«Ліворуч та праворуч від віслюка стоять два ясла із сіном. До котрих підійде зголоднілий віслюк? До правих? Але чим вони кращі за ліві, якщо вони зовсім однаковісінькі? Та зморений і приголомшений сумнівами віслюк помирає від голоду перед повними яслами, не підійшовши до жодних із них».
Та нам помирати не слід, нам треба лише обрати та пояснити свій вибір.
Наприклад:
Хто такий, на вашу думку, барон
Мюнхаузен? Виберіть правильну відповідь
ЛІВОРУЧ.
Найправдивіша людина на світі.
ПРАВОРУЧ.
Вигадник, веселун, хвалько.
«ОБЛИЧЧЯ МАЙСТРА ХУДОЖНЬОГО СЛОВА»
На дошці портрет письменника чи поета, творча спадщина якого вивчається. Вчитель спонукає учнів пильно придивитися до обличчя, поміркувати про цю людину? Чи можна назвати його невдахою? Які мрії, думки мали бентежити його душу?
Наприклад, портрет Олександра Гріна: впалі щоки, сумні очі, непричесане волосся… Учні говорять, що ця людина часто хворіє, заклопотана власними справами, не має часу приділяти увагу зовнішності, тому що думки зайняті іншим. Можливо, це людина-невдаха. Сумні очі підкреслюють це.
Учитель, підводячи підсумки, підкреслює, що О.Грін боровся з долею як міг. Він хворів на туберкульоз. Боровся з хворобою і мріяв про подорожі до великих рік світу, про пригоди. Грін вигадав власну країну і назвав її «Гренландією». Назва прижилася і стала символом романтики та фантастики, що були відірвані від реального життя.
Герої творів Гріна чисті і добрі душею. Вони з честю усі перешкоди, знаходять своє щастя.
«ЕРУДИТ ЮША»
(Юридична Шпаргалка Абітурієнта)
Конспектувати навчальні матеріали намагаються майже всі, але мало хто вчиться мистецтва короткого і дохідливого зображення навчальної інформації, так, щоб це було зрозуміло всім і насамперед було легко запам’ятати самому.
У центрі шпаргалки зобразіть декілька головних, ключових понять. Напишіть їх різним кольором, шрифтом, обведіть. Убік намалюйте стрілки, лінії. Відобразіть, з якими поняттями співвідносні ваші ключові слова – малюнки- символи. Умова одна: сама шпаргалка має бути зрозумілою будь-кому з присутніх.
Учитель роздає навчальний матеріал (можна взяти будь – який параграф із підручника), і кожен намагається скласти за ним шпаргалку в даний час.
Після закінчення заданого терміну вчитель збирає роботи, перетасовує їх і передає по колу учасникам для оцінки. Кожен з учнів оцінює чергову шпаргалку.
«РОЗПОВІДЬ ЛІТЕРАТУРНОГО ГЕРОЯ»
Цей прийом існує у двох варіантах.
Варіант 1
Людину, яка добре розповідає або читає, приємно слухати. Це потрібно вміти кожному. Вчитель пропонує учню уявити себе в ролі літературного героя й розповісти про нього так, щоб приємно було послухати друзям – однокласникам.
Варіант 2
Розповісти казку від імені героя:
а) Шарль Перро «Попелюшка» - від імені мачухи Попелюшки;
б)брати Грімм «Бременські музиканти» - від імені персонажа (за вибором учня);
в)Волт Дісней «Білосніжка» - від імені одного з гномиків (за вибором учня).
Ці прийоми сприяють розвитку емоційного світу людини. Емоції виникають під впливом різних подразників, які надходять із зовнішнього світу або з середини самого організму, від органів до тканини. Вони необхідні, тому що урізноманітнюють барвами наше життя, роблять його цікавим. Саме слово «емоція» в перекладі з латини означає «збудження», «хвилювання».
Американський психіатр П.Екман після проведених досліджень стверджує, що й вираз обличчя людини, в свою чергу, впливає на її емоційний стан. Коли школярі, учасники експериментів, імітували вирази переляку, гніву, захоплення, в них виникали й відповідні емоції. Складніше було з усмішками, адже їх існує 18 видів, і не всі вони означають радість.
Практика доводить, що школярі, читаючи й відповідаючи, використовують такі засоби виразності, як жест чи міміка, невміло. Наприклад, розповідають про щемливе – з усмішкою. Пошлемося тут знову на авторитет Василя Сухомлинського: «Виховання емоцій – це не якесь окреме вузьке завдання, а сама суть усього процесу становлення людини». Ось чому на уроках світової літератури потрібно учнів навчати правильно використовувати жести, міміку, поруч із такими засобами виразності як темп, сила голосу, його тон.
«ОЧИМА ПСИХОЛОГА»
Герої Г.Флобера, О.Уайльда, Ф.Достоєвського страждають і закінчують життя самогубством. Спробуймо за допомогою цього прийому, використовуючи загально мистецький закон «читач – суб’єкт – аналіз», передбачати, які обставини спонукали їх залишити цей світ.
Суїцидальні наміри:
1.Демонстартивність(люди цього типу намагаються своїм самогубством привернути увагу інших до своїх бід, домогтися співчуття й розуміння).
2.Ефективність(емоції переважають себе некомпетентними, непотрібними).
3.Неспроможність(такі люди вважають себе некомпетентними, непотрібними).
4.Максималісти(найменша втрата здається непоправною, а цінність досягнень – мінімальною).
Однак, на думку вчених, є й такі чинники, які за будь – яких умов стримують від самогубства будь – яку категорію кандидатів. Це розуміння відповідальності перед іншими і почуття свого обов’язку.
«ОСПІВАЙТЕ ПРЕДМЕТ»
Діти навчаються уважно читати художній твір, спостерігати за предметом, виявляти, як він пов'язаний з героєм твору. Учням завдання подобається. Наприклад, «за словами Синдбада – мореплавця, цей камінь дуже міцний. Його не бере ні залізо, ні інший твердий камінь. Нічим не можна його розбити, хіба що свинцевим каменем. І зветься він алмаз!»
У словацького письменника Вітеслава Незвала є книга «Граємо з речами». Наведемо приклад із неї.
«Глечик – це велика скляна птиця з круглим черевцем. У нього є дзьоб і велике вухо. Він поплаває у джерельці і потоне. Доводиться глибоко занурювати руку і витягувати його. Коли зачерпнеш води - глечик спітніє. Така вода важка. І така холодна. Береш глечик до рук, і вони відразу стають великими. А поставиш на землю, і знову маленькі. Шкода, що будь – коли глек може розбитися».
«ЖИВІ МАЛЮНКИ»
Цей прийом найефективніше створює ситуацію зацікавленості, спонукає працювати «мовчазних дітей».
Учні прослухали чи прочитали літературний твір. За завданням учителя відтворюють епізод із твору, приймають відповідні пози, надають обличчю необхідного виразу, представляють уявно одяг героїв. Потім розповідають про це. Прийом має різні варіанти застосування.
Перший – інсценування за допомогою пантоміми.
Другий – інсценування за допомогою підібраних учителем цитат до літературних образів.
Розвитку асоціативного мислення допомагають прийоми та завдання, схожі на ті, які використовує у своєму вірші російська поетеса Наталя Бромлей.
Скажи, скажи художник,
Какого цвета дождик?
Какого цвета ветер?
Какого цвета вечер?
Скажи, какого цвета
Зима, весна и лето?
Учні повинні підібрати докази з поезій світових майстрів слова. Наприклад, дощ може бути різного кольору.
У Майкова літній дощ – золотий: «Золото, золото падает с неба!»
Осінній дощ у К.Симонова – жовтий: «Жди, когда наводять грусть желтые дожди».
А репродукції картин К.Юона «Кінець зими», І.Левітана «Березень», В.Бешеєва «Голуба весна» доводять, що сприймати й зображати весну фарбами можна по-різному.
«ЩО ВІДОМО І ЩО НЕВІДОМО»
Учитель запитує: «Є в цій казці те, чого ми не знаємо?»
Діти відповідають: «Звичайно немає».
Тоді вчитель просить учнів стисло записати все, що відомо про характер мачухи, Попелюшки, її працелюбність. На іншій дошці з’являється запис: не знаємо, скільки років було Попелюшці, з якої ноги був черевичок…
«ВИБІР ІЛЮСТРАЦІЙ»
Учитель пропонує учням намалювати ілюстрації до твору. В класі потрібно відібрати лише ті малюнки, які відповідають авторському опису. Цей прийом орієнтовує учнів на своєрідний підхід до життя письменника, особливості його світосприйняття.
Запитання для бесіди
1.Чи подобається вам картина, що намальована письменником?
2. Які художні деталі говорять про особливу увагу до навколишнього світу письменника – оповідача?
3.Що нового відкрив тобі письменник у сприйнятті навколишнього світу?
(Наприклад, «я відкрив для себе, що птахи прокидаються разом із нами, що ніч, яка наповнена зірками, дивиться у воду річки, мов жива істота»)
«ЛЮДСЬКЕ ЩАСТЯ
ЛІТЕРАТУРНОГО ГЕРОЯ»
Сучасний український письменник
В.Шевчук назвав чотири складові
людського щастя:
1.Наявність живих батьків.
2.Знайти себе у цьому світі.
3.Мати добрий сімейний лад.
4.Не сказати жодного «кривого» слова.
Користуючись цими чинниками, дайте відповідь: чи щасливий літературний герой?
«МАЛЮНОК НА СКЕЛІ»
Первісні люди на стінах печер зображали тварин, речі, які мали відношення до їхнього життя. Учню необхідно обрати лише одну річ, яка б символізувала художній твір.
Наприклад:
Кришталевий черевичок – казка Ш.Перро «Попелюшка», або кришталевий черевичок».
Розкішний олень, у якого між рогами росте гілляста вишня – твір Распе «Пригоди барона Мюнхаузена».
«ЛАНЦЮЖОК»
Головне в цьому прийомі – спиратися на досвід дітей, правильну, чітку постановку запитань, тобто неодноразове повторення найголовнішого, того, що схвилювало, спонукало замислитися та здивувати учня. Іноді з цього «ланцюжка» запитань виникає проблема, яку слід вирішити на наступному уроці, а поки, можливо, почекати. Наприклад, чи можна Попелюшку назвати по-сучасному «майстром золоті руки?»
У старших класах слід застосовувати варіант московської вчительки Світлани Тандіт.
«Злочин і кара» Ф.Достоєвського. Найскладніша сцена роману – сповідь Мармеладова. Прошу учнів мовчки прочитати текст. Завдання лише одне: занотувати в зошит важливі запитання, які виникають під час сповіді. Запитань чимало:
<>·<>·<>·«БІЛЬ ЛІТЕРАТУРНОГО ГЕРОЯ»
Ми соромимося говорити про свій біль. Немає з ким поділитися думками, мало хто вислухає нас до кінця. Всі поспішають, усім ніколи слухати.
Літературні герої художніх творів, якщо вони позитивні, здебільшого люди відверті, мудрі, справедливі. Який духовний та фізичний біль їх переймав? Кому вони про нього розповідають? Чому саме цим особам? Як вони сприймають страждання та думки літературного героя?
«ХУДОЖНИК»
Хтось із дітей розпочинає:
«Намалюю я портрет, чий, поки що таємниця. Відгадайте, вас я прошу, хто це? Я малюю казкового героя з літературної казки відомого американського письменника Волта Діснея. Він маленький. Ходить навшпиньки. Голова велика, як тулуб, ручки та ніжки маленькі. Героя треба примушувати помити з милом шию, руки, навіть вуха, хоча він дуже любить працювати цілісінькій день у копальні. Вміє чаклувати. У нього великі, добрі очі, ротик може то посміхатися, то сумувати, то мріяти і навіть бурчати. Фарби я використовую білі, червоні, рожеві, жовті, сині, коричневі».
Учні впізнають гномика з казки В.Діснея «Білосніжка і семеро гномів».
Хвалимо художника лише тоді, коли легко здогадуємось, кого він «малює».
«МАГ»
Учні класу діляться на три команди: «допитливі», «кмітливі», «критики». «Допитливі» ставлять запитання чи завдання за темою заняття чи пройденим матеріалом.
«Кмітливим» відповідають на поставлені запитання або вирішують завдання. «Критики» стежать за регламентом, критикують дії й рішення двох перших груп, пропонують розподіл п’яти наявних балів між трьома командами.
Максимальна оцінка: два бали – за запитання, три бали – за відповідь. «Критики» отримують бали, які вони аргументовано віднімуть у двох інших команд. Учитель має право «вето» на несправедливе рішення критиків і право присудити додатковий бал за особливо цікаве запитання (завдання) або відповідь (розв’язання).
Після кожного туру команди міняються місцями: «допитливі» стають «кмітливими», «кмітливі» - «критиками», «критики» - «допитливими».
Учитель підбиває підсумки, проставляє бали проти кожного прізвища, аналізує дії учасників, вказує на допущені помилки, заслуховує міркування учнів.
«ХТО БІЛЬШЕ»
Учням пропонують перелічити на аркушах паперу терміни, які використовують у даній навчальній темі. Через 3-4 хвилини учні припиняють записування слів. Учитель пропонує одному з учнів зачитати записані ним слова. Інші викреслюють назви, що повторюються. Учень, у якого записано найбільше термінів, перемагає.
«УЯВИ»
Будуємо уяву поступово протягом кількох уроків. Як? За допомогою ось цих завдань:
Завдання 1.
Учитель. За вікном дерево шелестить листям. Бо в листі – шелестики живуть. Ви їх бачили? Ні! Придивіться і «намалюйте» усно.
Завдання 2.
Стебельце на тин поплелося. Його тримають чіплянчики. Не вірите? Та що ви, придивіться! Усно «намалюйте» чіплянчика – кумедного звірятка з голочками.
Поступово під час уроків складається ціла казка про країну Лісоманію, в якій живуть і шелестики , і чіплянчики, і дідок – моховичок, і Місячний Зайчик, і Страхуло та Великий Хтось.
Коли учні навчаються спостерігати та уявляти, звертаємося до більш складних прийомів.
«Я – ДИКТОР»
Застосовую цей прийом під час виразного читання творів. Слід звернути увагу на теми, силу голосу, його тон. Саме ці чинники розкривають почуття та думки.
Спочатку учні «відточують зір та почуття», використовуючи цитати з твору, який вивчають.
Наприклад:
«- Оце вже горить Людське дитинча!- з гордістю сказала Багіра».
«-Людина!- вигукнув він, клацнувши зубами. – Людське дитинча. Дивись!»
(Із твору Р.Кіплінга «Мауглі»)
«- Мамо, - тихо звернувся до неї Кралевський, сідаючи на стілець коло ліжка. – Мамочко, Джері прийшов до вас».
« - Мою маму? – вражено перепитав він. – Провідати маму? Зараз?
(Із твору Дж.Даррелла «Балакучі квіти».)
«ОДИН ДЕНЬ ІЗ ЖИТТЯ ГЕРОЯ ТВОРУ»
«Дні мої, а чим же вас згадати». Ці рядки належать перу Ліни Костенко. Зрештою, в житі кожної людини настає той момент, коли вона сама ставить запитання перед собою. Всі ми – прості смертні, і володарі світу, і генії, й невдахи, добрі й злі, - рано чи пізно запитуємо свій розум і серце про те, що посіяли вони по білому світу і що залишили в нашому житті.
Розкажіть про свій найпам`ятніший день у житті. Чи був такий день у літературного героя? Чим він особливий?
На уроках літератури необхідно приділяти увагу вимові вголос нових теоретичних понять, правильно писати ініціали письменників тощо.
Гра на уроці не повинна бути заради самої гри. В.Сухомлинський розглядав урок як необхідний і незамінний елемент пробудження в дитини жадоби знань, прагнення зазначав він, - має бути цікавим, добрим уроком передусім для того, щоб в інтелектуальному житті дітей був не тільки урок. Якщо цього досягнуто, то урок стає для підлітка бажаним вогнищем духовного життя, вчитель - добрим творцем і хранителем цього вогнища
Тому : як активізувати навчальну діяльність учнів, якими методами стимулювати діяльність школярів на уроках? Які інноваційні методи і прийоми застосувати?
Це питання хвилювало, хвилює і хвилюватиме справжнього педагога завжди, поки існує навчально-виховний процес, поки є основні фізичні особи навчально-виховного процесу — вчитель і учні.
Для того, щоб активізувати навчальну діяльність учнів, щоб озброїти їх міцними і свідомими знаннями педагог сам повинен бути підготовленим до цієї
роботи: досконало знати свій предмет, новини психолого-педагогічної науки, володіти методикою навчання школярів.
Традиційними, так би мовити, класичними методами і засобами активізації навчальної діяльності учнів є: бесіда, розповідь, ілюстрація, демонстрація, самостійна робота, практичні вправи, змагання, заохочення, проблемні пошуки.
То ж які методи активізації навчальної діяльності учнів найбільш ефективні?
Одним із засобів стимулювання навчальної діяльності школярів є заохочення. Заохочення учнів похвалою, демонстрацією кращих робіт, оцінкою. Цим учитель спонукає учнів до прагнення кращих результатів.
Активізують навчальну діяльність учнів і проблемні ситуації, запитання, які запитання вимагають глибоких знань учнів, прекрасної орієнтації у тому, що навчається і на основі цього власних суджень і висновків.
Проблемне оформлення теми уроку - це також один із засобів активізації учіння школярів та розвитку їх інтересу до навчання. Суть цього прийому активізації навчальної діяльності учнів полягає у тому, що тему уроку вчитель подає у формі загадкової проблеми. Це розвиває розумову діяльність учня, заставляє його мобілізувати раніше засвоєні знання, змушує мислити, міркувати, психологічно готує до усвідомлення нового матеріалу.
Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження та творчості.
Міцні знання, уміння і навички набуваються у процесі активної пізнавальної діяльності, важливим збудником якої є інтерес. Стійкий пізнавальний інтерес формується при поєднанні емоційного, раціонального і ефективного у навчанні. Тому так важливо зробити серйозне заняття для дітей цікавим і захоплюючим. Цікавий матеріал на уроках і цікава форма його подачі не тільки захоплює, а змушує мислити і замислюватися, розвиває самостійність, ініціативу і волю дитини. Цікавий матеріал навчання помагає долати труднощі, знімає втому, напругу дітей, сприяє підтримці уваги дитини протягом уроку.
Перед сучасною школою стоїть проблема підготовки своїх випускників до життя у складних умовах ринкової економіки; відповідно до соціального запиту суспільства формувати інтелектуальну творчу особистість—завдання сучасної школи.
Наша молодь» виходить зі школи на життєві дороги і не вміє орієнтуватися у життєвих проблемах, вона часто-густо не здатна до самостійних рішень і самостійного розв'язання проблем. Вирішення цих проблем неможливе без зміни самої школи, скажімо, внесення у навчальний план елементів економіки, менеджменту... Але також: формування творчої особистості потребує у навчально-виховному процесі активних форм та методів навчання, які забезпечують розвиток творчого мислення, проблемного бачення, творчої уяви та фантазії.
То ж не біймося пропонувати нашим учням нетрадиційні форми і методи роботи, не біймося пропонувати їм такі завдання, які на перший погляд можуть здатися їм не під силу. Але хтось-таки зможе осилити, і буде це стимулом для інших. Відшукуймо їм такі відомості, які викликали б здивування. Вчімо їх самим занурюватися у морську глибину знань, щоб діставати звідти перли мудрості.
