Тема: Р. Стівенсон «Вересовий трунок» Мета: ознайомити учнів зі змістом балади, основою якої є старовинна кельтська легенда; показати мужність борців за незалежність рідної країни проти іноземних; розкрити необхідність вибору між особистими почуттями і спільною метою народу; удосконалити навички учнів з аналізу художнього тексту, перекладів різних авторів; удосконалити навички виразного читання, зв’язного усного мовлення, складання аргументованої відповіді, доведення власної точки зору; стимулювати інтерес учнів до читання світової літератури, формувати культуру відповіді (логічність, послідовність, аргументованість, емоційність), культуру спілкування на уроці. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет Р. Стівенсона, орфографічні словники на парті, презентація, «Кущ вересу», картки з «людськими рисами», відеороліки. Хід уроку:
Вчитель зарубіжної л-ри:
Доброго дня, шановні учні. Сьогодні у нас урок особливий. Його проведуть аж 4 вчителя: я - Наталя Володимирівна, завуч і вчитель української мови та літератури ТЗОШ № 16 Руслана Романівна, вчитель англійської та німецької мови - Любов Ігорівна і наша гостя, вчитель зарубіжної літератури Криворізької ЗОШ № 114 Дєрусова Ілона Юріївна.
Під час уроку ми:
закріпимо відомості про літературну баладу;
продовжимо знайомство з життям та творчістю Р.Л. Стівенсона;
послухаємо виразне читання балади «Вересовий трунок» різними мовами;
познайомимося із баладою Гордій Н.В. «Подвиг Терни», пригадаємо баладу А.Міцкевича «Світязь» і визначимо ту ідею, яка об’єднує всі три героїчні балади.
Вчитель зарубіжної літератури
Символом нашого уроку буде верес - рослина з дрібними червоним квіточками і дуже приємним запахом. Про верес складено багато легенд. Ось одна з них. (Давня шотландська легенда)
Скромний верес був єдиним, хто на прохання Бога погодився зростати на голих схилах пагорбів, які зусібіч овіває вітер. За це Господь нагородив його підвищеною витривалістю, невибагливістю і природнім зачаруванням, а також пахощами і якостями медоноса. Гілочку вересу як обереги завжди приносять у будинок і вкладають між віконних рам, щоб захиститися від зла, що проникає крізь вікна в темний час.
З вересу люди навчилися виготовляти напій, який ще називають медом, або трунком.
Вчитель зарубіжної літератури (гість)
Цьому чарівному напоєві і присвячує англійський поет і письменник Роберт Льюїс Стівенсон патріотичну баладу «Вересовий трунок».
Будь ласка, в зошитах запишіть дату і тему уроку. (запис в зошиті)
Та для того, щоб відправитись в подорож, нам необхідно переконатись, чи є у вас відповідний багаж знань. Допоможе в цьому «Чарівна скриня».
(на слайді з’являються слова, що пов’язані з життям Р. Стивенсона:
«Острів скарбів», адвокат, острів Самоа, Великий Розповідач, Ллойд, маяк, квітка купава)
Вчитель зарубіжної л-ри:
Білі купави у баладі Міцкевича «Світязь» уособлюють духовну красу народу, який бореться за свою волю. Поет розвинув традиційний фольклорний мотив «помсти покійника» у мотив «помсти квітів». У такий спосіб автор показує продовження боротьби за свободу, карає гнобителів, закликає всі народи звільнитися від поневолення.
Білі купави у «листі зеленім» у баладі Міцкевича втілюють віру поета у свій народ, у продовження його життя, нове відродження, мирне вільне існування.
Саме ці думки об’єднують поетів різних країн - Маркевича і Стівенсон.
Що ж вирушаймо у путь. І перша наша зупинка - станція «Біографічна». (перегляд відеороліка про Р. Стівенсона)
Вчитель української мови:
Час вирушати далі. Та для того, щоб потрапити на станцію «Фольклорна», необхідно подолати невелику перепону. Складіть із запропонованих букв слово:
А, Л, А, Б, А, Д
(балада)
Дійсно, Стівенсон написав багато балад, які присвятив шотландському народові. А що таке балада?
(відповідь учнів)
Вчитель української мови:
Із поданих ознак (надруковані на картонках, розміщені на дошці) оберіть ключові до поняття «балада»: епізод із життя, незвичайні події, значна кількість подій, напружений сюжет, пригоди, переживання героїв, багато персонажів, зв’язок із фольклором, алегоричність, віршована форма, сатира, емоційність, фантастика.
Вчитель зарубіжної літератури (гість)
Письменник брав за основу якусь старовинну легенду і обробляв її в дусі свого часу. Так була написана балада «Вересовий трунок». Що ж за легенда лягла в основу даної балади. Про це ми /довідаємося на станції «Фольклорна», звернувшись в «Довідкове бюро».
Вчитель зарубіжної літератури
Останній з піктів
Давним-давно був у цій країні народ, званий піхтами. Були вони людьми зовсім крихітними, з червоними волоссям, довгими руками, а ступнями такими широкими, що, коли йшов дощ, вони могли задерти їх поверх голів, і тоді вони служили їм як парасольки.
Піхти були великі будівельники, вони побудували всі стародавні фортеці в країні; вони ставали в ряд від каменоломні до місця, де будували, і всяк передавав камені вперед своєму сусідові, доки не добудовували все.
Ще піхти були великим народом через напій, який вони варили з вересу.
Цього їх мистецтва жадібно домагалося інше плем'я, яке жило в країні; але пікши ніколи не видавали таємниці, а передавали від батька до сина разом із суворім наказом від одного до іншого: ніколи нікому не дати її впізнати!
Під кінець у піктів були великі війни і багато з них були перебиті, і скоро, воістину, вони дійшли до того, що стали лише жменькою людей і напевно повинні були пропасти з лиця землі.
Як і раніше, міцно тримаючись за таємницю вересового напою, вирішили вони, що ворогам ніколи не вимучити її з них.
Гаразд, дійшло нарешті до великої битви між ними і скотт, в якій вони зазнали повної поразки і всі були перебиті, крім двох — батька і сина.
І ось перед королем скотів стояли ці люди, наведені до нього, щоб він змусив їх видати таємницю. Він прямо сказав їм, іцо, якщо вони не відкриють її добровільно, він стане катувати їх, доки вони не відчиняться, і тому було б краще для них поступитися вчасно.
«Гаразд, — сказав королю старий, — я бачу, немає сенсу опиратися. Але є одна умова, на яку ти повинен погодитися, перги ніж дізнаєшся таємницю». — І яка ж?» — запитав король. «Обіцяєш ти виконати її, якщо вона не буде ні в чому проти твоєї користі?» — запитав старий. «Так, — сказав король, — я даю таку обіцянку». Тоді пікт сказав: «Ти повинен знати, що я бажаю смерті мого сина, хоч я й не хотів би взяти його життя собі.
Без сумніву, король був сильно здивований таким проханням, однак оскільки він обіцяв, то наказав, щоб підлітка, негайно стратили. Коли старий побачив, що син його мертвий, він високо підстрибнув і закричав: «Тепер роби зі мною що хочеш. Сина мого ти міг змусити, бо був він лише кволим молодиком, але мене ти не зможеш змусити ніколи!
Тепер король був здивований більше колишнього, бо не було досі, щоб його перехитрив простий дикун. Проте він вирішив, що не варто вбивати пікта і що найбільшим покаранням йому тепер буде те, що його залишили в живих. Отже, його забрали як бранця, і він прожив після цього багато років, поки не став глибоким-глибоким старцем — неходячим і сліпим.
Люди забули, що жив такий чоловік. Але одного разу вночі в будинку, де він був, трапилися якісь молодці і влаштували велику вихваляння своєю силою. Він підвівся з ліжка і сказав, що хотів би випробувати одне з їх зап'ясть, щоб порівняти його з руками людей, які жили в давні часи. І вони, заради сміху, протягнули йому товстий залізний прут. Він просто переламав його надвоє своїми пальцями, як ти переламав би трубку. «Неабиякий хрящик, — сказав він, — але зовсім не те, що десниці в мій час».
Це був останній з піктів.
Вчитель зарубіжної л-ри:
А як нам в баладі змальовує цей працьовитий і волелюбний народ Р. Стівенсон? Послухаємо оригінал.
Вчитель англійської мови: (читає баладу на англійській мові)
Вчитель зарубіжної л-ри:
Звернімося до перекладу Є.Д. Крижевича (виразно читають вчитель української літератури та вчитель зарубіжної літератури)
Вчитель зарубіжної л-ри (гість):
Існує переклад цієї балади і російською мовою. Це переклад Самуїла Яковлевича Маршака. Послухаємо...
(відеосюжет)
Вчитель англійської мови:
Непомітно ми дістались до станції «Дослідницька». Зверніть увагу на назву твору: «_________________» (анг.), «Вересовий трунок»(укр.), «Вересовьш мед» (рус). Як ви гадаєте, чому відрізняються назви в перекладах?
(Очікувана відповідь: У кожного перекладача своє розуміння оригіналу, образи, асоціації, літературні прийоми. Перекладача можна назвати співавтором твору. Саме від нього залежить, як вплине твір на наші душі)
Вчитель зарубіжної л-ри: Василю Жуковському належать слова: «Перекладач прозою - раб. Перекладач віршами - суперник». Як ви розумієте цей вислів?
Вчитель української мови:
Ми вирушаємо далі в дорогу. Наступна наша зупинка «Пізнавальна», де треба виконати декілька завдань.
Визначте за словниками значення слів: броварі, можновладець, васал, нурти
Яке враження справив на вас твір?
Чому батько зажадав смерті свого сина?
Які слова в баладі підтверджують, що син міг злякатися і розкрити таємницю піктів?
Як ви оцінюєте цей вчинок?
Символом чого виступає вересовий трунок?
Із запропонованих слів, що називають певні людські риси, складіть характеристику героїв:
Знайдіть рядки, якими ви б підписали ілюстрації до твору.
Вчитель зарубіжної л-ри (гість):
Погляньте, ось ми вже і на станції «Текстуальна».
Перед вами «Літературна вікторина». Якщо ви правильно дасте відповіді на запитання, то зможете прочитати крилатий вислів.
В якому місті народився Р. Стівенсон? (Единбург) - 8 буква
Рослина з дрібними червоним квіточками і дуже приємним запахом (верес) - 4 буква
«І вересового трунку / Зі мною помре ...» (таїна) - з буква
Батько «не вірив у ... хлопця, який ще не мав бороди» (мужність) - 4 буква
Де жили пікти і «долі раділи своїй» (підземелля) -- 6 буква
Пивовари, що варили трунок (броварі) - 4 буква
«... його не лякає / Життя не цінує він...» (смерть) - 2 буква
Легендарний народ, що населяв Давню Шотландію (пікти) – 5 буква
11. Місце в річці, морі із коловим рухом води (нурт) - з буква
«... життя цінує. / Щоб жити, я все зроблю...» - 3 буква
«Чом з вересу трунку не ...» (п’ю) - 3 буква
14. В яку пору червонів верес? (літо) - 3 буква
15. «їхав ... шотландський / По вересовій землі...» (король) - 6 буква Вислів «Герої не вмирають»
Для пиктів вересовий трунок - не просто напій. Це їхня святиня, їхній символ, він дорожчий за життя, тому батько вирішив прийняти смерть. Це символ нескореності ворогам.
І в які часи та в якій країні ми б не жили, кожний з нас повинен палко любити свою країну, бути патріотом. І якщо буде потрібно, віддати за свою батьківщину життя. А ті, хто поклав своє життя заради світлого майбутнього, завжди залишаються в пам’яті свого народу.
Вчитель англійської мови:
Наближаємось до станції «Очікування».
Чи сподобався вам урок? Чи отримали ви задоволення від роботи на уроці? Якщо «так», то прикрасьте наш верес червоними квіточками.
(діти вішають квіточки на «Кущ вересу») Вчитель зарубіжної л-ри:
А ось і остання станція «Острів скарбів».
Що ж це за скарби? Це знання, що знадобляться у вашому житті. Бажаю вам, що цих скарбів з кожним днем ставало все більше.
І на закінчення нашого такого гарного патріотичного уроку хочу познайомити Вас зі ще однією «квітковою» баладою Тернопільського автора, Вашої вчительки Н.В.Гордій «Терна».
(звучать фрагменти балади)
Щоб уникнути яничарського полону і ганьби, прекрасна козачка виколола очі і кинула в степ. Її прикладу послідували інші дівчата:
«А на ранок – цвіте долина:
Терен, терен до самого неба.
Так спокійно, пахуче і гарно,
Що і Раю, мабуть, не треба.»
Квіти у баладах є символом любові до рідної землі, життя, свободи, пролитої крові у боротьбі за незалежність.
У вас на партах є ягідки терену та гілочки вересу. Спробуємо дізнатися, чим пахне свобода і який смак вона має.
(Очікувані відповіді: свобода гірка, але з присмаком гіркоти)
Домашнє завдання: сенкан «Свобода», підібрати прислів’я, що розкривають тему та зміст балади.
