Тема: Давньогрецький театр та його особливості
Мета: ознайомити з особливостями виникнення,
облаштування та функціонування давньогрецького театру; сприяти усвідомленню того, що давньогрецький театр був важливим засобом виховання найширших мас народу; розвивати уважність, допитливість, акторські здібності учнів; виховувати повагу до театрального мистецтва та античної культури.
Обладнання: план облаштування давньогрецького театру;
зображення театру в Приєні, руїн Діоніса в Афінах.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Чи пам’ятаєте ви, як назвав Платон поетесу Сапфо? Так, десятою музою. А чи знаєте ви, які були 9 муз, що існували у давньогрецькій міфології?
(Від Зевса і Мнемосіни, богині пам 'яті, народилися 9 муз, покровительок різноманітних видів мистецтва та науки:
Мельпомана — муза трагедія,
Кліо - муза історії,
Талія — муза комедії,
Евтерпа - муза ліричної поезії,
Ерато - муза любовної лірики,
Терпсіхорсі - муза танців,
Полігімнія —муза гімнів,
Калліопа — муза епічної поезії,
Уранія - муза астрономії.)
У сучасній мові у переносному значенні муза - натхнення, творчість.
II. Вивчення нового матеріалу
1.Пригадайте відомі вам драматичні жанри та їх визнання
Драма - це один із видів драматичних жанрів, що зображує складний і серйозний конфлікт, напружену боротьбу між дійовими особами.
Трагедія - драматичний жанр, в основу якого покладений дуже гострий та непримиренний суспільний конфлікт, який часто завершується смертю героя або героїв.
Комедія - драматичний жанр, що висміює негативні суспільні явища, людські вади.
У Давній Греції зародилися й отримали повний розвиток комедія і трагедія. Драма сатирів не відігравала значної ролі у розвитку давньогрецького театру.
2. Інсценування
Виступ Мельпомени і Талії з розповіддю про давньогрецький театр.
Учениці, що виконують ці ролі, заздалегідь підготовлені і можуть мати костюми, характерні для давньогрецької трагедії.
Мельпомену зображували високою жінкою на котурнах, у вінку з виноградного листя, в театральній мантії, з трагічною маскою в одній руці і з мечем або палицею в іншій.
Талія виглядала як дівчина у легкому вбранні із скіпетром або пастушою палицею у правій руці, з плющовим вінком на голові.
Мельпомена. Вітаємо вас, юні друзі, шанувальники театру!
Талія. Добридень, юні, веселі, нерозважливі хлопці та дівчатка!
Мельпомена. Сьогодні ми завітали до вас не випадково. А от чи здогадалися ви, хто ми такі?
(Відповіді учнів)
Талія. А чи знаєте ви, чому ми так виглядаємо?
{Припущенняучнів щодо вбрання та атрибутів муз.)
Мельпомена. Отже, якщо учні__________ школи гак добре знають про нас, муз,
мабуть, можна розповісти їм і серйозніші речі.
Талія. І про цікавіші! І про веселіші!
Мельпомена. Ми розповімо вам про виникнення давньогрецького театру,
про його облаштування, про те, як відбувалися вистави.
Талія. А все починалося зі свята! Улюблений бог давніх греків Діоніс постійно потребував свят, розваг, веселощів. А давні греки вміли веселитися. Тричі на рік вони влаштовували свята на честь бога Діоніса: у грудні («Малі Діонісії»), у січні-лютому («Ленеї») та у березні-квітні («Великі Діонісії»). Але драми ставилися лише під час «Великих Діонісій» та «Леней». Перша постановка відбулася 534р. до н.е.
Мельпомена. Театр у житті давніх греків відіграв значну роль. Під час постановок вистав припинялося життя міста, і усі не тільки із великим задоволенням йшли до театру, а й вважали це своїм обов’язком. Якщо у бідних не вистачало грошей на білети, вони отримували спеціальну допомогу субсидію.
Талія. Як же організовувалося свзіто? Керівником дійства, до якого готувалися заздалегідь, був хорег - забезпечений громадянин міста, від щедрості якого залежала пишність постановки та її успіх. Вибір хору й акторів теж був його обов’язком.
Мельпомена. Постановки п’єс відбувалися у межах змагання між трьома поетами, які спочатку виступали також у ролі музиканта і балетмейстера. В Афінах, наприклад, журі складалося з 10 громадян, по одному представникові з кожного афінського округа. Саме журі визначало переможця, ім’я якого увічнювалося на мармурових табличках. Інші учасники теж отримували нагороди, але переможцем вважався лише один із трьох поетів.
Талія. Як виглядав театр давніх греків?
Одна з найважливіших відмінностей давньогрецького театру від сучасного полягає в тому, що гра відбувалася просто неба, при денному світлі. Відсутність даху і використання природного освітлення пов’язані були також і з величезними розмірами грецьких театрів, які значно перевищували розміри навіть найбільших сучасних театрів. Наприклад, афінський театр міг умістити 17 тисяч людей, а театр міста Мегалополя в Аркадії - 44 тисячі глядачів.
В Афінах вистави спочатку відбувалися на одному з міських майданів, де для глядачів були споруджені дерв’яні помости. Після того, як вони одразу розвалилися під час гри, з цією метою почав використовуватися південний скелястий схил Акрополя, до якого прикріплювалися дерев’ні сидіння.
Мельпомена. Зверніть увагу на план театру.
Основна частина театру - орхестра (майданчик перед сценою де грали актори), де розміщувався хор і жертвенник богу Діостру; театр (місце для глядачів), де у першому ряду було розташоване місце для жерця бога Діоніса; скена (споруда, розташована позаду оркестри, де перевдягалися актори).
На початку V ст. до н.е. дерев’яні лави були замінені кам’яними. Орхестра, на якій розташовувалися хор і актори, набула форми підкови. В еллінські часи актори вже грали на високій кам’яній естраді ~ проскенії.
Талія. Якими були актори давнього театру? Спочатку головною фігурою дійства був хор, що складався з 12-15 чоловік. У піснях хору засуджувалося або вихвалялося діяння героїв. Приблизно з VI ст. до н.е. з хору виділився драматичний актор, за часів Есхіла акторів стало уже двоє, а Софокл увів ще й третього артиста.
Мельпомена. Усі ролі виконували лише чоловіки. Актори повинні не тільки добре промовляти слова п’єси, а й співати і танцювати. Актори носили на обличчі маски, які змінювалися не тільки під час зміни ролі, а навіть під час виконання однієї ролі, якщо герой знаходився під впливом різних почуттів. Необхідність збереження маски була зумовлена величезними розмірами грецького театру, адже міміку актора було б погано видно глядачеві. Щоб збільшити свій зріст, актори носили взуття на високій підошві - котурни. Одяг трагічних акторів був надзвичайно пишним, прикрашеним різнокольоровими вишивками. Актори комедії були вдягнені звичайно.
3. Робота в групах
Завдання: опрацювати поданий матеріал, підготувати виступ за ним.
Картка №1
Запозичення класицизму з античного театру
Антрактів (у сучасному розумінні цього слова) у давньогрецькому театрі не було. Гра відбувалася без перерви, і хор майже ніколи не залишав місця гри під час дії. За цих умов зміна дії у середині п’єси або розтягування її на тривалий час зумовлювали б порушення сценічної дії. Тому стало звичним, що дія трагедії відбувається в одному місці і не перевищує тривалістю одного дня. Ці особливості побудови грецької трагедії отримали у XVI ст. назву «єдності місця» та «єдності часу». Поетика французького класицизму надавала великого значення «єдностям» та вважала їх основним драматургічним принципом.
Картка №2
Провідні жанри давньогрецької драми
Протягом V- IV ст. до н.е. драма в двох її жанрових різновидах - трагедія та комедія - стала провідним родом словесності. Трагедія своїм головним джерелом мала хорову лірику, зокрема дифірамб. Він виникає після появи актора, що виділяється з хору. Драматичний елемент посилюється, коли з’являється другий актор. У такий спосіб створюється можливість зображення конфлікту протилежних сил, що складає основу драми, тобто дії. Уперше другий актор був уведений Есхілом, за яким закріпилося ім’я «батька трагедії».
Картка №3
Особливості давньогрецької комедії
Комедія у Давній Греції отримала офіційне визнання значно пізніше, ніж трагедія.
- Давня комедія, здебільшого політична і викривальна, перетворила фольклорні «насмішкуваті» пісні на зброю політичної сатири та ідеологічної критики.
- У комедії зберігалася необмежена свобода у виголошенні особистої насмішки над окремими громадянами з відвертим називанням їхніх імен.
- Образи комедії - карикатурні, узагальнені, а не індивідуальні.
- Сюжет має фантастичний характер, невідповідність дійсності якого й викликає комічний ефект.
Картка №4
Побудова давньогрецької драми
Своєрідним є не тільки виконання давньогрецької драми, але й сама її побудова. Пісні хору розподіляють її на частини. Початкова частина до вступу хору називають прологом; пісня, яку співає хор, - парод; подальші діалогічні частини називають епісодіями; хорові партії між двома епісодіями
- це стасимиї, тобто стоячі пісні, оскільки виконувалися вони хором стоячи.
Оскільки грецька драма виникла з пісень хору, то хор спочатку був її головною й необхідною приналежністю. Поєднуючи у собі декларацію, співи, танці і музику, вона де в чому нагадувала сучасну оперу, але своєрідного характеру їй надавали обстановка, одяг та гра акторів, урочиста мова дійових осіб, насичена художніми образами.
- Узагальнення та систематизація вивченого
- Назвіть імена муз комедії і трагедії
- На честь якого бога влаштовували перші вистави?
- Як організовувалася демонстрація вистав?
- Розкажіть про будову грецького театру.
- Чим відрізняється давньогрецький театр від сучасного?
- Якими були актори грецького театру?
- Назвіть провідні жанри давньогрецької драми.
- Домашнє завдання
Вивчити конспект, склавши кросворд за даною темою.
Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про життя та творчість Есхіла.
Інсценувати 2 уривки з п’єси Есхіла «Прометей закутий».
| 