Понеділок, 21.09.2020, 02:55
Вітаю Вас Гість | RSS
Новини
Годинник
Випадкове фото
Статистика

Календар дат 2016


Календар знаменних дат 2016 рік

СІЧЕНЬ
1 січня
240 років тому (1776) у Львові вийшла перша газета в Україні «Gazette de le opol» французькою мовою.
5 січня
▪ 95 років від дня народження Фрідріха Дюрренматта (1921–1990). Швейцарський письменник, драматург, теоретик і критик театру, учасник міжнародного руху «За без’ядерний світ». Автор трагікомедії «Візит старої дами», п’єс «Фізики», «Ромул Великий», «Співучасники», детективних романів «Суддя та його кат», «Обіцянка», «Правосуддя» та ін. Лауреат багатьох міжнародних літературних премій.
11 січня
▪ Всесвітній день «дякую».
12 січня
▪ 140 років від дня народження Джека Лондона (Джон Гріффіт Лондон, 1876–1916). Американський письменник, публіцист, член Соціалістичної партії, автор оповідань, повістей – «Поклик предків», «Білозуб», романів «Морський Вовк», «Залізна п’ята», «Серця трьох», «Місячна долина», автобіографічного роману «Мартін Іден», що є вершиною реалізму письменника.
22 січня
▪ День Соборності України. ▪ 1919 – Директорія УНР проголосила на Софійській площі в Києві (1919) злуку всіх українських земель (західних і східних) у єдину соборну Українську Державу.
24 січня
▪ 240 років від дня народження Ернста Теодора Амадея Гофмана (1776–1822). Німецький письменник-романтик, композитор, музичний критик, художник-декоратор, представник пізнього німецького романтизму. Автор новел і повістей, романів, казок, у яких поєднано фантастику і реальність, гумор і сатиру, ліризм і гротеск, комічне й трагічне. Автор опер «Аврора», «Ундіна», симфоній.
25 січня
▪ День Тетяни. Міжнародний День студентів.
27 січня
▪ Міжнародний день пам’яті Голокосту.
▪ 260 років від дня народження Вольфганга Амадея Моцарта (1756–1791). Австрійський композитор, представник віденської класичної школи, один із найгеніальніших музикантів в історії людства. Автор понад 600 творів, зокрема, опер «Весілля Фігаро», «Дон Жуан», «Чарівна флейта» та ін.
▪ 190 років від дня народження Михайла Євграфовича Салтикова-Щедріна (1826–1889). Російський письменник-сатирик, літературний і театральний критик, публіцист, редактор журналу «Отечественные записки», один з редакторів журналу «Современник». Автор сатиричних творів «Губернські нариси», «Історія одного міста», «Помпадури і помпадурші», «Казки», «Пошехонська старина», соціально-психологічного роману «Пани Головльови» та ін.
29 січня
▪ День пам’яті героїв Крут. ▪ 1918 – відбувся бій між київськими студентами і військами Муравйова під Крутами, під час якого в нерівній боротьбі полягло 300 юнаків.
▪ 150 років від дня народження Ромена Роллана (1866– 1944). Французький письменник, музикознавець, громадський діяч, почесний академік АН СРСР, один з організаторів антифашистських конгресів. Автор драм про Велику французьку революцію, музикознавчих досліджень, біографій Бетховена, Мікеланджело, Л. Толстого, романуепопеї «Жан-Крістоф» (у 10 т.), романів «Кола Брюньйон», «Зачарована душа». Лауреат Нобелівської премії (1915).

ЛЮТИЙ
1 лютого
▪ 90 років тому (1926) відбулося публічне відкриття Державної педагогічної бібліотеки у Львові (заснована в грудні 1925 р. з ініціативи тодішньої Кураторії Львівської шкільної округи). У 1947 р. книгозбірня дістала свою сучасну назву – Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека.
9 лютого
▪ 575 років від дня народження Алішера Навої (1441–1501). Узбецький поет, мислитель, учений, художник, музикант, державний діяч, основоположник узбецької літератури. Автор збірок віршів, поем, прозових творів, наукових трактатів, філософсько-алегоричних та філософськодидактичних творів, оповідей про письменників-сучасників. Педагогічні погляди вченого, ідеї про виховання і навчання увійшли до скарбниці народної педагогіки.
13 лютого
▪ 135 років від дня народженням Елеонори Форджан (1881—1965), англійської письменниці-казкарки
14 лютого
▪ День Святого Валентина (День закоханих).
15 лютого
▪ 110 років від дня народження Муси Джаліля (1906—1944), татарського поета
17 лютого
▪ 110 років від дня народження Агнії Львівни Барто (1906– 1981). Російська дитяча поетеса, письменниця, кіносценарист, член редакційної ради журналу «Мурзилка», голова секції дитячих письменників Москви. Автор низки творів для дошкільників і молодших школярів, зокрема, поетичних збірок «Іграшки», «Вірші дітям», «За квітами в зимовий ліс», книжок «Записки дитячого поета», «Знайти людину». Автор сценаріїв дитячих кінофільмів «Підкидьок», «Слон і мотузочок» та ін. Лауреат Сталінської премії другого ступеня та Ленінської премії.
20 лютого
▪ День пам’яті Небесної Сотні.
21 лютого
▪ Міжнародний день рідної мови.
24 лютого
▪ 230 років від дня народження Вільгельма Ґрімма (одного з братів Грімм, 1786–1859). Німецький філолог, письменник, член Пруської АН, професор Геттінгенського і Берлінського університетів, засновник міфологічної школи у фольклористиці. Автор досліджень у галузі мовознавства, фольклору, німецької літератури епохи середньовіччя, збирач й видавець німецьких народних казок і переказів (разом з братом Якобом).

БЕРЕЗЕНЬ
3 березня
▪ Всесвітній день письменника.
▪ 150 років тому (1866) створено Київську російську публічну бібліотеку, підпорядковану Міністерству внутрішніх справ у Санкт-Петербурзі, з 1891 р. – Київська міська публічна бібліотека (підпорядкована Київській міській управі). У 1957 р. стала бібліотекою республіканського підпорядкування – Республіканська бібліотека УРСР імені КПРС, з 1994 р. отримала назву Національна парламентська бібліотека України, яка є провідним державним, культурним, освітнім і науково-інформаційним закладом.
4 березня
▪ 110 років від дня народження Мейндерта ДеЙонга (1906—1991), американського письменника-казкар.
5 березня
▪70 років від дня народження Клауса Хагерюпа (1946), сучасного норвезького дитячого письменника
6 березня
▪ Міжнародний день дитячого телебачення і радіомовлення.
8 березня
▪ Міжнародний жіночий день.
12 березня
▪ 80 років від дня народження Вірджинії Хемілтон (1936—2002), американського прозаїка
20 березня
▪ Міжнародний день щастя.
21 березня
▪ Всесвітній день поезії.
27 березня
▪ Міжнародний день театру.
▪ 145 років від дня народження Генріха Манна (1871—1950), німецького письменника
28 березня
▪ 80 років від дня народження Хорхе-Маріо-Педро Варгаса-Льйоса (1936), перуанського прозаїка, драматурга, публіциста, лауреата Нобелівської премії з літератури (2010)

Цього року відзначається:
 
▪ 960 років від початку переписування (1056) зі староболгарського оригіналу Євангелія дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира – «Остромирове Євангеліє», що є однією з найдавніших пам’яток старослов’янського письменства в давньоруській редакції. Містить вибрані євангельські читання для неділі й свят, є важливим джерелом для вивчення давньослов’янської і давньоруської мов. Завершено переписування в 1057 р. Нині зберігається в Російській національній бібліотеці (Санкт-Петербург).
▪ 940 років від створення «Ізборника Святослава» (1076) – пам’ятки давньоруської книжності, одного з найдавніших у Київській Русі рукописного збірника літературних творів морально-етичного характеру, укладеного дияконом Іоанном у Києві для князя Святослава Ярославича на основі рукописів Бібліотеки Софійського собору. Тексти збірника містять настанови християнського життя, матеріали з граматики, поетики, риторики. Рукопис зберігається в Російській національній бібліотеці (Санкт-Петербург).
▪ 615 років від переписування (1401) ченцем Станіславом Граматиком у Нелабському замку (селище Королево, Закарпаття) Євангелія («Королевське Євангеліє»). Замовником книги був дворянин Іштван (Степан) Вінц. Євангеліє написано церковнослов’янською мовою зі значною кількістю українських живорозмовних рис. Нині рукопис зберігається в Закарпатському краєзнавчому музеї в Ужгороді.
▪ 455 років від написання на Волині «Пересопницького Євангелія» (1561) – першого з відомих перекладів Святого Письма староукраїнською мовою з церковнослов’янської мови болгарської редакції. Над рукописом працювали чернець Григорій, писець Михайло Василієвич та архімандрит Пересопницького монастиря Григорій. Роботу над перекладом розпочато в 1556 р. в Дворецькому монастирі князів Заславських при церкві Святої Трійці, продовжено та закінчено – у Пересопницькому монастирі при церкві Різдва Богородиці. Книга стала символом української державності, на ній присягають президенти України. Нині пам’ятка зберігається в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.
▪ 440 років від заснування (1576) К. К. Острозьким у м. Острог Греко-слов’яно-латинської колегії (школи, академії) – першого українського освітнього закладу вищого типу. Першим ректором академії був письменник Г. Смотрицький. У школі викладали «сім вільних наук»: граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію, астрономію, музику. В академії вивчали грецьку, церковнослов’янську і латинську мови, тому її часто називали «Тримовним ліцеєм». Острозька академія діяла до 1636 р.
▪ 435 років від першого повного видання (1581) «Острозької Біблії», надрукованої староукраїнською мовою в Острозькій друкарні Іваном Федоровим на кошти К. К. Острозького. Біблія відіграла важливу роль у боротьбі проти наступу католицької церкви на православ’я і є визначною пам’яткою книгодрукування в Україні.
▪ 385 років від відкриття (1631) П. Могилою при Троїцькому монастирі Києво-Печерської лаври Лаврської школи, організованої за західноєвропейським зразком. Надавала повнішу освіту, ніж братські школи. У 1632 р. її було об’єднано з Київською братською школою та створено Києво-Братську (або Києво-Могилянську) колегію, з 1701 р. – Києво-Могилянська академія.
▪ 380 років від заснування (1636) в Кембриджі (США, штат Массачусетс) Гарвардського університету – найстарішого університету в США. Навчальний заклад створено за ініціативою пуританина Джона Гарварда (1607–1638) і названо Гарвардським коледжем на честь його засновника й головного мецената, який передав закладу багату бібліотеку та половину свого маєтку разом з величезними земельними ділянками. Коледж реорганізовано в університет у 1782 р. після відкриття медичного факультету. Провідним навчальним закладом національного, а згодом і світового рівня університет став за часів керівництва ним президента Ч. Еліота (1869–1909) – видатного математика, хіміка й громадського діяча.
▪ 370 років від виходу друком (1646) пам’ятки української культури ХVІІ ст. «Перло многоценное» – збірки прозових і віршованих творів релігійно-моральної тематики богословського, молитовного і педагогічного призначення. Написана і видана вченимбогословом і педагогом Кирилом Ставровецьким (Транквіліон, ? – 1646).
▪ 355 років від виходу у світ (1661) першого друкованого видання церковнослов’янською мовою «Києво-Печерського патерика», пам’ятки східнослов’янської житійної літератури, збірника творів реальної та легендарної історії Києво-Печерського монастиря, оповідань про діяльність його засновників Антонія й Феодосія, їхніх учнів і послідовників та головну святиню монастиря – соборну церкву Успіння Богородиці. Патерик справив істотний вплив на розвиток української літератури та мистецтва (агіографії, культової поезії, іконописання, графіки та ін.).
▪ 315 років від заснування (1701) Єльського університету – одного із найстаріших і найпрестижніших американських університетів, що розташований у м. Нью-Хейвен (штат Коннектикут,
США). Засновано заклад на кошти англійського торговця Еліу Єля (1649–1721) як пуританську школу. З 1718 р. називався Єльським коледжем, а в 1886 р. отримав статус університету.
▪ 290 років від опублікування (1726) в Лондоні роману «Мандри Гуллівера» – вершини творчості англійського письменника Джонатана Свіфта (1667–1745).
▪ 255 років від опублікування (січень – лютий 1761) романутрактату, роману-утопії французького просвітителя, філософа, письменника й педагога Жан-Жака Руссо (1712–1778) «Юлія, або Нова Елоїза» – гімну ідеальному, божественному коханню, роману, далекого від канонів тодішньої літератури.
▪ 245 років від виходу друком (1771) тритомної «Британської енциклопедії» (Британіки), найавторитетнішої енциклопедії в західних країнах. Редактор і видавець першого видання Британіки – шотландський типограф Вільям Смеллі.
▪ 235 років від написання (1781) Денисом Фонвізіним комедії «Недоросток», що є гострою сатирою на поміщиків-кріпосників та систему дворянського виховання й освіти.
▪ 200 років від виходу друком «Украинского вестника» (Харків, 1816–1819) – першого в Україні літературно-художнього, наукового й громадсько-політичного щомісячника, заснованого І. Срезневським при Харківському університеті. Значне місце в журналі займали дослідження з історії України, етнографії, економіки, літературознавства, літературної й театральної критики. У виданні публікувалися праці П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-
Основ’яненка, М. Грабовського, В. Каразіна та ін.
▪ 185 років від опублікування (1831) в Санкт-Петербурзі першої книжки М. В. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки», що принесла йому велику славу і висунула в число провідних письменників Росії.
▪ 185 років від виходу друком (1831) реалістичного роману французького письменника Стендаля (1783–1842) «Червоне і чорне» – одного з кращих творів автора, в якому зображено трагічну долю обдарованого юнака у важкі часи Франції.
▪ 185 років від виходу друком (1831) історичного роману «Собор Паризької богоматері» французького письменника Віктора Гюго (1802–1885).
▪ 180 років від заснування (1836) Лондонського університету – одного з найбільших навчальних і науково-дослідних центрів Великої Британії. Університет створено відповідно до наказу короля Вільгельма IV як заклад, що мав право присвоювати вчені ступені студентам певних університетів країни після складання відповідних іспитів. З 1898 р. після реорганізації почав виконувати функції вищого навчального закладу. У 1907 р. і 1910 р. до складу університету увійшли Університетський (1826) і Королівський коледжі (1829).
▪ 180 років від виходу в Санкт-Петербурзі російського літературного й громадсько-політичного журналу «Современник» (1836–1866), заснованого О. Пушкіним. У виданні містилося багато матеріалів, присвячених питанням історії України, розвитку української літератури, мови, культури, освіти, соціально-економічної сфери. У журналі публікували свої праці М. Костомаров, Т. Шевченко, Марко Вовчок, М. Чернишевський та ін.
▪ 155 років від опублікування в Санкт-Петербурзі (1861) посібника для навчання грамоти українською мовою в недільних школах «Букваря южнорусского», укладеного Т. Г. Шевченком.
▪ 150 років від опублікування роману «Злочин і кара» (1866) російського письменника Ф.М. Достоєвського.
▪ 135 років від опублікування (1881) окремою книжкою роману «Брати Карамазови» російського письменника Ф. М. Достоєвського.
▪ 130 років від заснування (1886) Центральної учительської бібліотеки в Києві, фонд якої поповнювався за кошти міста. Право користуватися книжками надавалося вчителям і законовчителям. Бібліотека відкривалася двічі на тиждень.
▪ 115 років від початку вручення (1901) Нобелівської премії – однієї з найпрестижніших міжнародних премій, яка щорічно присуджується за визначні наукові дослідження, унікальні винаходи та вагомий внесок у розвиток культури й суспільства. Заснована згідно із заповітом шведського підприємця, винахідника та філантропа Альфреда Бернхарда Нобеля (винайшов динаміт), який весь свій статок (близько 31,5 млн шведських крон) заповів на фінансування премії.
▪ 105 років від виходу у світ (1911) «Малого Кобзаря» Т. Г. Шевченка, першого видання для дітей.
▪ 105 років від організації (1911) у Львові студентами Петром Франком (сином Івана Франка) та Іваном Чмолою перших гуртів «Пласту» – української організації дітей і дорослих скаутського типу.
▪ 65 років від виходу друком (1951) науково-методичного журналу «Дивослово» (початкова назва «Українська мова в школі», з 1963 р. – «Українська мова і література в школі», з 1994 р. – теперішня назва).
▪ 50 років від опублікування в журналі «Москва» роману М. О. Булгакова «Майстер і Маргарита» (1966).
 
 

Пошук
Вхід на сайт
Календар
«  Вересень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Block title
Block content
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0